Главный герой произведения Эней - сын обычного человека и богини. Он плывет по морю к новым берегам, чтобы построить там новый город. Но боги послали на его корабль всевозможные водные стихии. Ему на приходит владыка морей Нептун и его. В итоге корабль оказывается у неизвестных берегов.
Эти неизвестные берега оказываются Африкой, тут правит Дидона. Ее изгнали из родного города, и она тут строит новый город Карфаген. Все дворцы расписаны картинами с битв Трои. Дидона принимает гостей и со вниманием слушает рассказы Энея.
Троя не сдавалась своим завоевателям. Ее никто не смог покорить. И вот греки решили захватить ее с обмана, они построили огромного коня, внутри него спрятали своих самых лучших и сильных воинов. Сами сделали вид что, отступили, жители Трои радуются и пируют.
Коня, которого греки оставили в дары богам забирают себе и ввозят его в крепость. Под покровом ночи, когда вся стража спит, из коня выбираются воины и нападают на спящих жителей Трои. Со всех сторон выступают воины и нападают на жителей Трои. Город пал, Энею сниться мать и говорит ему бежать из города. Он отца и брата и плывет к неизвестным берегам.
Теперь скитаясь по миру, Эней никак не может найти себе место под Солнцем. В одной стране их не приняли, в другой стране бушует страшная чума. В итоге, подплывают к другим берегам, а там нет пищи. Боги предрекают голод и смерть. В ходе этих долгих скитаний отец Энея умирает. Эней и Дидона как никто поняли друг друга и полюбили.
Но вскоре к Энею во сне приходит Меркурий и зовет его строить Рим, плыть ему нужно в Италию. Дидона просит любимого остаться, она ему объясняет, что вскоре между Римом и Карфагеном будет война. Что ее и его потомки будут воевать. Но Эней ее не слушает и уплывает с города. Дидона не выдержала расставания, и покончила жизнь самоубийством.
Его люди не хотели плыть, сожгли много кораблей, на тех, что уцелели Эней, доплыл до Италии. Вскоре чтобы узнать будущее он спускается на реку смерти, там встречает своего отца и видит мертвую возлюбленную. Он объясняет ей, что не хотел уезжать. Но она непреклонна, молчит и не слушает его.
После скитаний Эней остановился в Лации, попросил руку и сердце дочери повелителя этой страны. Состоялась свадьба, но бывший жених Латии нападает на город, повелитель покидает свой трон. Начинается война. Эней уходит за подкреплением, его мать спускается на землю, просит сковать ему доспехи, на которых история Рима изображена.
Идет страшная кровопролитная война, которой ни конца, ни края не видно. Боги сами не рады, что разожгли эту войну. Эней и Турн решились на поединок, чтобы закончить эту войну кто победит в поединке тот и выиграл, но началась опять кровопролитная битва и поединок не состоялся.
В ходе долгой битвы Эней находит Турна. Они сражаются, побеждает Эней. Турн просит пощады, Эней соглашается, но видит на враге, одежды своего воина и убивает Турна.
Источник: Краткое содержание Вергилий Энеида за 2 минуты пересказ сюжета
Назву цього твору я чула сотні разів до того, як сама його придбала. І з самого першого разу, словосполучення “Солодка Даруся” викликало у мене подив. Думаю, що назва “гіркий Макар” чи “солоний Петро” сприйнялися б аналогічно :). Хоча десь там, у глибині душі я розуміла, що ідеться не про солодкість як таку, а про щось ментальне і заховане. Так воно і виявилося.
Про обкладинку. Сподобалися старі фотографії на обкладинці. Потім я знайшла інформацію, що ці фото – з архіву авторки. Однак, скажу чесно – купила б навіть у будь-якій обкладинці. Бо я розуміла, що справжня цінність цієї книги – всередині.
Про зміст. Почавши читати книгу, я зрозуміла, що це не один з творів, що буяє оптимізмом, а в ньому, як і в більшості шедеврів Марії Матіос життя описується таким як є. Точніше, таким як було.
Звісно ж, як і інші її твори, він читається запоєм, коли не можна відірватися від книги і на 90 сторінці розумієш, що треба ж на завтра теж щось залишити :).
І, як завжди, закривши книгу, настає час думок. У мене навіть після завершення читання, на пятий день, роздуми ще не пройшли і деякі сцени, описані у творі, я знову і знову згадую, але уже крізь призму якихось інших, своїх ситуацій.
Проте, не бажаючи затопити Вас хвилями своїх філософських роздумів, коротко зазначу головне: книга складається з трьох драм життя.
Перша – опис життя Дарусі – жінки, яка вважається божевільною, однак, такою не є. Описується її щоденне життя і епізодичні події в ньому. Драма сповнена таємниць і незрозумілостей, які розкриваються пізніше.
Друга – опис того, як у житті Дарусі зявився Іван, який теж вважається дивним, однак таким не є. Ця драма є історією поваги і, можна сказати, любові. Проте, як завжди, не без людського втручання – закінчилася… І залишилася Даруся знову одна.
Третя – то драма життя, що передувало Дарусиному. Драма життя її батьків. Настільки сумна і вражаюча, що навіть не плачеш, а занурюєшся у отой світ Дарусі та починаєш розуміти сум попередніх двох розділів-драм. Додатково: після прочитання третьої драми, згадалися історії мого роду, де “совіти” (тобто, совєтська влада) так само зпоганила життя щасливої сім’ї.
Про призначення. Цей твір – для загартування душі та виявлення найтонших її струн. Книга “Солодка Даруся” – для тих, хто прагне відчути багатогранність людського життя, у тому числі, з не самими приємними моментами. Книга для патріотів і тих, хто розуміє, що поява СРСР на українській землі принесла жахи і біди простому та чесному народу…
Главный герой произведения Эней - сын обычного человека и богини. Он плывет по морю к новым берегам, чтобы построить там новый город. Но боги послали на его корабль всевозможные водные стихии. Ему на приходит владыка морей Нептун и его. В итоге корабль оказывается у неизвестных берегов.
Эти неизвестные берега оказываются Африкой, тут правит Дидона. Ее изгнали из родного города, и она тут строит новый город Карфаген. Все дворцы расписаны картинами с битв Трои. Дидона принимает гостей и со вниманием слушает рассказы Энея.
Троя не сдавалась своим завоевателям. Ее никто не смог покорить. И вот греки решили захватить ее с обмана, они построили огромного коня, внутри него спрятали своих самых лучших и сильных воинов. Сами сделали вид что, отступили, жители Трои радуются и пируют.
Коня, которого греки оставили в дары богам забирают себе и ввозят его в крепость. Под покровом ночи, когда вся стража спит, из коня выбираются воины и нападают на спящих жителей Трои. Со всех сторон выступают воины и нападают на жителей Трои. Город пал, Энею сниться мать и говорит ему бежать из города. Он отца и брата и плывет к неизвестным берегам.
Теперь скитаясь по миру, Эней никак не может найти себе место под Солнцем. В одной стране их не приняли, в другой стране бушует страшная чума. В итоге, подплывают к другим берегам, а там нет пищи. Боги предрекают голод и смерть. В ходе этих долгих скитаний отец Энея умирает. Эней и Дидона как никто поняли друг друга и полюбили.
Но вскоре к Энею во сне приходит Меркурий и зовет его строить Рим, плыть ему нужно в Италию. Дидона просит любимого остаться, она ему объясняет, что вскоре между Римом и Карфагеном будет война. Что ее и его потомки будут воевать. Но Эней ее не слушает и уплывает с города. Дидона не выдержала расставания, и покончила жизнь самоубийством.
Его люди не хотели плыть, сожгли много кораблей, на тех, что уцелели Эней, доплыл до Италии. Вскоре чтобы узнать будущее он спускается на реку смерти, там встречает своего отца и видит мертвую возлюбленную. Он объясняет ей, что не хотел уезжать. Но она непреклонна, молчит и не слушает его.
После скитаний Эней остановился в Лации, попросил руку и сердце дочери повелителя этой страны. Состоялась свадьба, но бывший жених Латии нападает на город, повелитель покидает свой трон. Начинается война. Эней уходит за подкреплением, его мать спускается на землю, просит сковать ему доспехи, на которых история Рима изображена.
Идет страшная кровопролитная война, которой ни конца, ни края не видно. Боги сами не рады, что разожгли эту войну. Эней и Турн решились на поединок, чтобы закончить эту войну кто победит в поединке тот и выиграл, но началась опять кровопролитная битва и поединок не состоялся.
В ходе долгой битвы Эней находит Турна. Они сражаются, побеждает Эней. Турн просит пощады, Эней соглашается, но видит на враге, одежды своего воина и убивает Турна.
Источник: Краткое содержание Вергилий Энеида за 2 минуты пересказ сюжета
Объяснение:
Извините что так много
Назву цього твору я чула сотні разів до того, як сама його придбала. І з самого першого разу, словосполучення “Солодка Даруся” викликало у мене подив. Думаю, що назва “гіркий Макар” чи “солоний Петро” сприйнялися б аналогічно :). Хоча десь там, у глибині душі я розуміла, що ідеться не про солодкість як таку, а про щось ментальне і заховане. Так воно і виявилося.
Про обкладинку. Сподобалися старі фотографії на обкладинці. Потім я знайшла інформацію, що ці фото – з архіву авторки. Однак, скажу чесно – купила б навіть у будь-якій обкладинці. Бо я розуміла, що справжня цінність цієї книги – всередині.
Про зміст. Почавши читати книгу, я зрозуміла, що це не один з творів, що буяє оптимізмом, а в ньому, як і в більшості шедеврів Марії Матіос життя описується таким як є. Точніше, таким як було.
Звісно ж, як і інші її твори, він читається запоєм, коли не можна відірватися від книги і на 90 сторінці розумієш, що треба ж на завтра теж щось залишити :).
І, як завжди, закривши книгу, настає час думок. У мене навіть після завершення читання, на пятий день, роздуми ще не пройшли і деякі сцени, описані у творі, я знову і знову згадую, але уже крізь призму якихось інших, своїх ситуацій.
Проте, не бажаючи затопити Вас хвилями своїх філософських роздумів, коротко зазначу головне: книга складається з трьох драм життя.
Перша – опис життя Дарусі – жінки, яка вважається божевільною, однак, такою не є. Описується її щоденне життя і епізодичні події в ньому. Драма сповнена таємниць і незрозумілостей, які розкриваються пізніше.
Друга – опис того, як у житті Дарусі зявився Іван, який теж вважається дивним, однак таким не є. Ця драма є історією поваги і, можна сказати, любові. Проте, як завжди, не без людського втручання – закінчилася… І залишилася Даруся знову одна.
Третя – то драма життя, що передувало Дарусиному. Драма життя її батьків. Настільки сумна і вражаюча, що навіть не плачеш, а занурюєшся у отой світ Дарусі та починаєш розуміти сум попередніх двох розділів-драм. Додатково: після прочитання третьої драми, згадалися історії мого роду, де “совіти” (тобто, совєтська влада) так само зпоганила життя щасливої сім’ї.
Про призначення. Цей твір – для загартування душі та виявлення найтонших її струн. Книга “Солодка Даруся” – для тих, хто прагне відчути багатогранність людського життя, у тому числі, з не самими приємними моментами. Книга для патріотів і тих, хто розуміє, що поява СРСР на українській землі принесла жахи і біди простому та чесному народу…
Моя оцінка. За стобальною шкалою – 99 :)