Як же врятувати Мону Лізу? Більшість мистецтвознавців вважає, що в образі красивої жінки художник хотів показати саму Природу. Якщо так, то треба рятувати саме її. Зробити це можна, посиливши екологічний захист нашої планети, оберігаючи природу, як не дивно, від самих людей. Зробити свій внесок у цю «дорослу» справу можуть і діти: достатньо не смітити навколо себе, не знищувати квіти та дерева, не знущатися над тваринами, захищати їх. Ніколи не кине на землю трамвайний квиток чи обгортку від цукерки добре вихована людина. Їй не треба замислюватися про забруднення навколишнього середовища — вона це робить за звичкою. А тим, для кого стало звичкою забруднювати довкілля, ображати людей, віддавати перевагу матеріальним цінностям, потрібно подумати про духовне самовдосконалення. Тільки людині притаманна любов до прекрасного. Милуючись красивим краєвидом, слухаючи чудову мелодію, ми переживаємо почуття, які дозволяють душі здригнутися, зрадіти, очиститися від усілякого «цивілізаційного мулу». Якщо для нас це буде неважливим, ми станемо «глухими», байдужими до людської радості й горя, до долі планети й усього живого на ній.
Жила на свити фантастична рослина.Була вона гарна , квитуча та запашна.Сяяла квитка цвитом гарним и була дуже блискуча .Але була ця рослина одна у поли и було ий дуже самотньо .И виришила вона подорожувати свитом , щоб знайти друзив .Квитка хотила жити скризь.Занесло ии до Африки де були могутни баобаби. Спробувала бути баобабом ,але ий не сподобалось.Пришла вона до Украини и бачить багато соняшникив .У день коли сяяло сонечко вона повертала голивку до нього . Набридло ий це и пишла вона и пишла подорожувати Голандиею, а там стильки тюльпанивю . И виришила стати тюльпаном .Але й це ий не сподобалося.Вона ще багато подорожувала свитом.И виришила перейти на свое поле .Розсипадлась квитка по свьому свиту . Тепер вона дийсно могла жити скризь!
Ніколи не кине на землю трамвайний квиток чи обгортку від цукерки добре вихована людина. Їй не треба замислюватися про забруднення навколишнього середовища — вона це робить за звичкою. А тим, для кого стало звичкою забруднювати довкілля, ображати людей, віддавати перевагу матеріальним цінностям, потрібно подумати про духовне самовдосконалення. Тільки людині притаманна любов до прекрасного. Милуючись красивим краєвидом, слухаючи чудову мелодію, ми переживаємо почуття, які дозволяють душі здригнутися, зрадіти, очиститися від усілякого «цивілізаційного мулу». Якщо для нас це буде неважливим, ми станемо «глухими», байдужими до людської радості й горя, до долі планети й усього живого на ній.