Твір М. Коцюбинського "Дорогою ціною" нагадує про віковічні традиції боротьби народу за волю. Остап вирішує втекти від лихого пана за Дунай, залишивши на самоті хворого дідуся. Він готовий полягти, аби здобути для всього українського народу мир і спокій. На шляху до здобуття волі Остапа супроводжує палке кохання до привабливої Соломії. Соломія одразу його покохала. Задля Остапа вона вбралася у штани і відрізала косу. Вона переборола всі труднощі небезпечної подорожі, рятує його від загибелі в плавнях і безстрашно кидається відбивати його від турків, жертвуючи власним життям. Але ціна волі надто висока: половина Остапа лежить на дні Дунаю, а друга чекає на об'єднання з нею. Наприкінці Остап вже старий дідусь, але вільний. Коцюбинський написав шедевральний твір в історії української літератури. Це оспівування героїчної боротьби української народи за волю, уславлення тих, хто ніс у своєму серці невгасиме полум'я ненависті до гнобителів та любові до свободи.
Відповідь:Давня українська література — частина української літератури від найдавніших часів до кінця XVIII ст., яка створювалася на українських етнічних землях різними мовами (староукраїнською, латинською, польською, російською та ін.) Початковий і найтриваліший період розвитку українського письменства, його фундамент, на якому пізніше розвинеться нова українська література. Вона, постійно розвиваючись, змінювалася, виробляла свою жанрову систему, зумовлену характером тогочасного мислення як авторів, так і читачів, а також нерозривним зв’язком її з історією, релігією, філософією, великою залежністю стилю твору від жанру.
Але ціна волі надто висока: половина Остапа лежить на дні Дунаю, а друга чекає на об'єднання з нею. Наприкінці Остап вже старий дідусь, але вільний.
Коцюбинський написав шедевральний твір в історії української літератури. Це оспівування героїчної боротьби української народи за волю, уславлення тих, хто ніс у своєму серці невгасиме полум'я ненависті до гнобителів та любові до свободи.
Відповідь:Давня українська література — частина української літератури від найдавніших часів до кінця XVIII ст., яка створювалася на українських етнічних землях різними мовами (староукраїнською, латинською, польською, російською та ін.) Початковий і найтриваліший період розвитку українського письменства, його фундамент, на якому пізніше розвинеться нова українська література. Вона, постійно розвиваючись, змінювалася, виробляла свою жанрову систему, зумовлену характером тогочасного мислення як авторів, так і читачів, а також нерозривним зв’язком її з історією, релігією, філософією, великою залежністю стилю твору від жанру.
Пояснення: