Проблеми художнього сприймання знайшли широке висвітлення в науковій літературі (Є. Назайкинський, О. Ростовський, О. Рудницька та ін.) Спираючись на провідні позиції їх теоретичних міркувань, запропонуємо власне бачення питань, що дають можливість узагальненого розгляду навчальних підходів до організації і розвитку здатності учнів до повноцінного сприйняття художніх образів. До таких питань відносимо такі, як: визначення змісту і структури художнього сприймання, критеріїв його ефективності, різновидів та особливостей створення навчальної ситуації художнього сприймання.
Зміст художнього сприймання —це, по суті, зміст образів мистецтва, інформацію про які отримує людина в процесі споглядання чи слухання художніх творів. На відміну від сприймання творів мистецтва, яке не стосується образного їх змісту (сприймання музики виключно як звучащого фону; сприймання картини як кольорового забарвлення полотна, що не містить ніякого смислового чи емоційного ряду; сприймання танцювальної композиції як спортивної комбінації, що не несе художньо-виражального навантаження тощо), художнє сприймання виражає прагнення (особистості до усвідомлення тих переживань, що їх втілено композитором, художником, балетмейстером у мистецтві, стремління отримати насолоду під досконалості форми їх художніх творінь.
Ісмаїла Гаспринського зараз кримські татари інколи називають «дідусем нації». Справді, як каже лідер Меджлісу Мустафа Джемілєв, він найвидатніший «кримський татарин з часів знищення Кримського ханства», який своїм просвітництвом розпочав відродження кримських татар як народу з давньою державницькою історією і заклав основи формування сучасної кримськотатарської нації.
Разом з тим, Ісмаїла Гаспринського вважають просвітителем і реформатором значної частини тюркського і мусульманського світу. Він отримав хорошу релігійно-етнічну, а потім світську освіту – спершу в Криму, потім у Воронежі і Москві, слухав лекції в Стамбульському університеті і в університеті Сорбонна у Парижі. Багато мандрував Туреччиною, Індією, Персією, Єгиптом, жив у Парижі, де був особистим секретарем видатного російського письменника Івана Тургенєва, служив в Асоціації професійних перекладачів. Як потім пригадував, саме ці подорожі розширили його кругозір, примусили інакше глянути на сучасний стан його співвітчизників та єдиновірців.
Зміст художнього сприймання —це, по суті, зміст образів мистецтва, інформацію про які отримує людина в процесі споглядання чи слухання художніх творів. На відміну від сприймання творів мистецтва, яке не стосується образного їх змісту (сприймання музики виключно як звучащого фону; сприймання картини як кольорового забарвлення полотна, що не містить ніякого смислового чи емоційного ряду; сприймання танцювальної композиції як спортивної комбінації, що не несе художньо-виражального навантаження тощо), художнє сприймання виражає прагнення (особистості до усвідомлення тих переживань, що їх втілено композитором, художником, балетмейстером у мистецтві, стремління отримати насолоду під досконалості форми їх художніх творінь.
Відповідь:
Ісмаїла Гаспринського зараз кримські татари інколи називають «дідусем нації». Справді, як каже лідер Меджлісу Мустафа Джемілєв, він найвидатніший «кримський татарин з часів знищення Кримського ханства», який своїм просвітництвом розпочав відродження кримських татар як народу з давньою державницькою історією і заклав основи формування сучасної кримськотатарської нації.
Разом з тим, Ісмаїла Гаспринського вважають просвітителем і реформатором значної частини тюркського і мусульманського світу. Він отримав хорошу релігійно-етнічну, а потім світську освіту – спершу в Криму, потім у Воронежі і Москві, слухав лекції в Стамбульському університеті і в університеті Сорбонна у Парижі. Багато мандрував Туреччиною, Індією, Персією, Єгиптом, жив у Парижі, де був особистим секретарем видатного російського письменника Івана Тургенєва, служив в Асоціації професійних перекладачів. Як потім пригадував, саме ці подорожі розширили його кругозір, примусили інакше глянути на сучасний стан його співвітчизників та єдиновірців.
Пояснення: