Т.Г.Шевченко ! Досить було однієї людини, щоб врятувати цілий світ, цілу націю. Остап Вишня. Доля карбувала його життя у формах трагічних. Виявляється, один повсталий проти всіх може важити більше, аніж багато повсталих проти одного ... Повстанець Шевченко був гнівною мовою цілого поневоленого народу ; мовою колючою, як дріт, але правдивою та прозорою, як сльоза. Мовою, в якій бурхлива епоха відлунювала в розлогих думах бандуристів — сама Україна була потрощеною бандурою з обірваними струнами. Разом з усією Росією — булав ярмі царсько-кріпосницької системи. І яких же нелюдських сил треба було, щоб відкрити очі сліпому народові ! А він підняв його, пригнобленого та приниженого, розтоптаного із землі, указуючи на шлях та розплющуючи очі. Поет прагнув розбудити пам’ять народу, нагадати про мужність і незалежність наших предків. Він закликає нас подивитися на свою країну й «полюбити щирим серцем велику руїну». Вимучений фізично, та не зламлений морально, Шевченко навіть після заслання не зрікається України, продовжуючи писати. Існують закиди на те, що Шевченко — атеїст, але він відстоює християнський ідеал згармонізованої людини, яка живе у згоді з собою : Добре жить Тому, чия душа і дума Добро навчилася творить. Про Шевченка написано тисячі томів досліджень, та найпроникливішим шевченкознавцем був і залишається народ, про якого він писав; народ, який все це пережив. Феномен Шевченка відбиває нашу національну природу, наше світосприйняття , наше минуле і нашу надію на майбутнє. Для мене Шевченко — це невичерпане натхнення, яке стане опорою для великих справ задля моєї України !
Митькозавр з Юрківки— это приключенческий рассказ про двух друзей и их приключения летом после 5 класса.
Описание сюжета: двое друзей Митя и Сергей летом после 5 класса отправляются в село Юрковка к бабушке Мити. От велосипедиста Василия они узнают, что в лесном озере живёт чудовище. Ясное дело, любопытные юные исследователи отправляются на поиски зверя, дабы запечатлеть его. Друзья отправляются в лес и находят около озера странные следы и видят чудовище в озере. Мальчики рады и хотят увидеть его ещё раз но так это так и не выходит. Под конец июля, они снова приходят к озеру и видят в там велосипедиста Василия, который тонет. Мальчики его и он признается, что это он подделывал следы и играл чудовище из озера. Ребята, хоть и были разочарованы, радовались и благодарили Васю за веселое лето. После, друзья поехали домой и оставшийся месяц лета делали задание по биологие—собиоали коллекцию жучков.
Доля карбувала його життя у формах трагічних. Виявляється, один повсталий проти всіх може важити більше, аніж багато повсталих проти одного ... Повстанець Шевченко був гнівною мовою цілого поневоленого народу ; мовою колючою, як дріт, але правдивою та прозорою, як сльоза. Мовою, в якій бурхлива епоха відлунювала в розлогих думах бандуристів — сама Україна була потрощеною бандурою з обірваними струнами. Разом з усією Росією — булав ярмі царсько-кріпосницької системи. І яких же нелюдських сил треба було, щоб відкрити очі сліпому народові ! А він підняв його, пригнобленого та приниженого, розтоптаного із землі, указуючи на шлях та розплющуючи очі. Поет прагнув розбудити пам’ять народу, нагадати про мужність і незалежність наших предків. Він закликає нас подивитися на свою країну й «полюбити щирим серцем велику руїну». Вимучений фізично, та не зламлений морально, Шевченко навіть після заслання не зрікається України, продовжуючи писати. Існують закиди на те, що Шевченко — атеїст, але він відстоює християнський ідеал згармонізованої людини, яка живе у згоді з собою : Добре жить Тому, чия душа і дума Добро навчилася творить. Про Шевченка написано тисячі томів досліджень, та найпроникливішим шевченкознавцем був і залишається народ, про якого він писав; народ, який все це пережив. Феномен Шевченка відбиває нашу національну природу, наше світосприйняття , наше минуле і нашу надію на майбутнє. Для мене Шевченко — це невичерпане натхнення, яке стане опорою для великих справ задля моєї України !
Митькозавр з Юрківки— это приключенческий рассказ про двух друзей и их приключения летом после 5 класса.
Описание сюжета: двое друзей Митя и Сергей летом после 5 класса отправляются в село Юрковка к бабушке Мити. От велосипедиста Василия они узнают, что в лесном озере живёт чудовище. Ясное дело, любопытные юные исследователи отправляются на поиски зверя, дабы запечатлеть его. Друзья отправляются в лес и находят около озера странные следы и видят чудовище в озере. Мальчики рады и хотят увидеть его ещё раз но так это так и не выходит. Под конец июля, они снова приходят к озеру и видят в там велосипедиста Василия, который тонет. Мальчики его и он признается, что это он подделывал следы и играл чудовище из озера. Ребята, хоть и были разочарованы, радовались и благодарили Васю за веселое лето. После, друзья поехали домой и оставшийся месяц лета делали задание по биологие—собиоали коллекцию жучков.