Над лісом, полями, і горами свої розкішні крила весна. Перелітаючи з місця на місце, спускалася на землю щедро дарувала скрізь сонячне світло.
Жайворонки підіймалися високо-високо під білі хмари. В січні яскравих променів, вони співали свою пісню весні. Ліси хитали своїми широкими кронами вкривали гостю яскраво-зеленими ковдрами. Квіти підносили весні, краплі перистої роси зібраної протягом ночі, щоб вона вмила своє ніжне личко.
Під великим деревом прокинувся маленький підсніжник . Він свої ніжні пелюстки до теплого проміння. Як довго я спав – вигукнув підсніжник дивуючись із голосного щебетання птахів. Скрізь відчувався не повторний аромат лісу який прокидався від довгого зимового сну. Сонячні зайчики вже сміливіше заглядали в темні діброви. Скоро розтане і сніг, з під якого пробився нетерплячий підсніжник. Розцвіте на узліссі черемха заспівають голосисто солов’ї, хтозна куди побіжать пагорбами комашки а також весело загуде перший джміль.
Объяснение:
Вроде бы так, я точно не знаю я исправила там пару слов и поставила запитые которых как по мне не хватало
Спадщина С Руданського багатожанрова: байки, казки, ліричні вірші, балади, поеми, переклади. Письменником започаткований новий жанр у світовій літературі — співомовки.
Висміювання моральних вад, негативних рис характеру окремих людей у співомовках С. Руданського
Щире захоплення викликали у Степана Руданського українські народні пісні, думи, анекдоти, приказки. Вони стали джерелом його співомовок, підказали поетові багато тем цього неповторного явища літератури. Коли їх читаєш, то бачиш життя України XIX століття, переймаєшся турботами, тривогами, радощами і бідами її народу.
Героєм співомовки Руданського виступа трудова людина, і служителі різних релігійних культів (попи, ксьондзи, рабини), і царська урядова адміністрація, і поміщики-кріпосники. Але кожний з них має ті чи інші моральні вади, які сатирично зображує і викриває з гумором автор
Прихід весни
Над лісом, полями, і горами свої розкішні крила весна. Перелітаючи з місця на місце, спускалася на землю щедро дарувала скрізь сонячне світло.
Жайворонки підіймалися високо-високо під білі хмари. В січні яскравих променів, вони співали свою пісню весні. Ліси хитали своїми широкими кронами вкривали гостю яскраво-зеленими ковдрами. Квіти підносили весні, краплі перистої роси зібраної протягом ночі, щоб вона вмила своє ніжне личко.
Під великим деревом прокинувся маленький підсніжник . Він свої ніжні пелюстки до теплого проміння. Як довго я спав – вигукнув підсніжник дивуючись із голосного щебетання птахів. Скрізь відчувався не повторний аромат лісу який прокидався від довгого зимового сну. Сонячні зайчики вже сміливіше заглядали в темні діброви. Скоро розтане і сніг, з під якого пробився нетерплячий підсніжник. Розцвіте на узліссі черемха заспівають голосисто солов’ї, хтозна куди побіжать пагорбами комашки а також весело загуде перший джміль.
Объяснение:
Вроде бы так, я точно не знаю я исправила там пару слов и поставила запитые которых как по мне не хватало
Объяснение:
Спадщина С Руданського багатожанрова: байки, казки, ліричні вірші, балади, поеми, переклади. Письменником започаткований новий жанр у світовій літературі — співомовки.
Висміювання моральних вад, негативних рис характеру окремих людей у співомовках С. Руданського
Щире захоплення викликали у Степана Руданського українські народні пісні, думи, анекдоти, приказки. Вони стали джерелом його співомовок, підказали поетові багато тем цього неповторного явища літератури. Коли їх читаєш, то бачиш життя України XIX століття, переймаєшся турботами, тривогами, радощами і бідами її народу.
Героєм співомовки Руданського виступа трудова людина, і служителі різних релігійних культів (попи, ксьондзи, рабини), і царська урядова адміністрація, і поміщики-кріпосники. Але кожний з них має ті чи інші моральні вади, які сатирично зображує і викриває з гумором автор