коли хлопчик з дідом вийшли з брами, пастушок побачив, що дід перетворився на молодого юнака(мабуть, таким він був, коли випав з корабля). Юнак став для хлопчика братом і вони разом жили довго і щасливо
від слів "-Вельмишановна брамо, чи була б Ти така ласкава й випустила нас на волю, бо тільки ТИ можеш нас випустити.
Зі страшенним скрежетом разом відчинилися всі сім брам міста. Те чарівне слово "Ти" відлунням полетіло по всій долині, відбилося від високих мурів, вдарило по чудернацьких і дивних вежах яянів. І рухнули ці вежі від сили цього слово. Зупинилися яянці, немов полуда спала їм з очей. Здивовано роздивлялися вони навкруги, новими, досі невідомими почуттями наповнювалися їхні душі. Спершу почали вони питали один в одного що трапилося, потім знайомитися. Оглянувся хлопець на дідуся, а перед ним стоїть молодий хвацький моряк. - Ти допоміг нам зняти прокляття з нашого міста. Дякуємо тобі! - звернувся до пастушка моряк - Тепер я можу знову повернутися на корабель, щоб вернутися до рідного дому. А всі ці люди нарешті збудують не чудернацькі вежі, а гарне місто, яке колись існувало на цьому місці. І будуть у них домівки, наповнені добром, любов"ю і веселим дитячим сміхом. А тобі за порятунок ми можемо запропонувати залишитися в нашому місті,щоб правити ним. Подякував пастушок за таку честь, але відмовився від такої пропозиції. Тоді щедро нагородили його яянівці і дружно провели до брами. Вийшов пастушок за браму - дивиться, аж перед ним рідна галявина і кізоньки всі його мирно пасуться. Зрадів він і поспішив до рідної домівки.
коли хлопчик з дідом вийшли з брами, пастушок побачив, що дід перетворився на молодого юнака(мабуть, таким він був, коли випав з корабля). Юнак став для хлопчика братом і вони разом жили довго і щасливо
Объяснение: бред, но зато сам
Відповідь:
від слів "-Вельмишановна брамо, чи була б Ти така ласкава й випустила нас на волю, бо тільки ТИ можеш нас випустити.
Зі страшенним скрежетом разом відчинилися всі сім брам міста. Те чарівне слово "Ти" відлунням полетіло по всій долині, відбилося від високих мурів, вдарило по чудернацьких і дивних вежах яянів. І рухнули ці вежі від сили цього слово. Зупинилися яянці, немов полуда спала їм з очей. Здивовано роздивлялися вони навкруги, новими, досі невідомими почуттями наповнювалися їхні душі. Спершу почали вони питали один в одного що трапилося, потім знайомитися. Оглянувся хлопець на дідуся, а перед ним стоїть молодий хвацький моряк. - Ти допоміг нам зняти прокляття з нашого міста. Дякуємо тобі! - звернувся до пастушка моряк - Тепер я можу знову повернутися на корабель, щоб вернутися до рідного дому. А всі ці люди нарешті збудують не чудернацькі вежі, а гарне місто, яке колись існувало на цьому місці. І будуть у них домівки, наповнені добром, любов"ю і веселим дитячим сміхом. А тобі за порятунок ми можемо запропонувати залишитися в нашому місті,щоб правити ним. Подякував пастушок за таку честь, але відмовився від такої пропозиції. Тоді щедро нагородили його яянівці і дружно провели до брами. Вийшов пастушок за браму - дивиться, аж перед ним рідна галявина і кізоньки всі його мирно пасуться. Зрадів він і поспішив до рідної домівки.
Пояснення: