Про пошуки Славком свого «Я» автор розповідає: «Юлько вміє малювати, гарно малює Юлько. Славко брався і собі. Нічого не виходило». Поясніть, чи до Беркуті в становленні характеру наслідування друга? Коли він відчув, що відшукав серед багатьох інших свою дорогу? Як це позначилося на його поведінці та характері? Свою відповідь обґрунтуйте.
Отже, в творі Ніни Бічуї "Шпага Славки Беркути" Головними героями є Славко і Юлько. Юлько відмінник, жити йому легко і взагалі, пощастило йому. Так думає Славко. Сам того не розуміючи, він заздрить йому, Юлькові. Тому, коли Юлько береться малювати коней, великих, диких і неприборканих, то Славко вирішує почати і собі помальовувати. Але в нього нічого не виходить. Юлькові цікава спелеологія, так Славко теж нею цікавиться. До того ж на уроках у Юлька можна списати відповіді до задачі і взагалі. Але потім батько говорить Славкові, що не треба робити щось тільки тому, що це робить хтось інший. Не потрібно наслідувати Юлька. Треба робити щось своє, і пропоную Славкові змайструвати літака. І Славко справді починає після цих слів шукати власну дорогу. Займається фехтуванням, не списує в Юлька, живе своїм життя. А після їх двобою на шпагах і зовсім перестає бути схожим на Юлька. Якщо в задачі є два рішення, то Славко неодмінно обере те завдання, яким не скористався Юлько. Славко знайшов себе, своє місце в житті. Почав бути собою. Став спокійнішим, щасливішим, робив помилки і на їхньому досвіді просувався далі. Він став людиною. Насправді, якщо Славко продовжував би наслідувати характер Юлько, то втратив би свою особистість. І саме його самостійність і покращила його характер і моральне становище.
Объяснение: