під час будування хаток із піску: на мій погляд в цій ситуації Федько веде себе негарно. Без будь-якого пояснення, без причини він псує дитячу гру ще й сміється з того, що він ображає інших дітей. цитата Федько теж ліпить. Але раптом встане, подивиться-подивиться і візьме та й повалить усе чисто — і своє, і чуже. Ще й регочеться.
під час запуску повітряного змія: коли під час будування хаток з піску Федько хоча б грається з іншими дітьми, то під час запуску повітряного змія він веде себе як розбишака. Довго гає зі сторони як інші діти запускають повітряного змія, а потім в розпал гри по-розбійницьки силою відбирає чужу іграшку. Змій йому не потрібен, запускати його самому не так цікаво. Таке враження, що Федькові подобається знущатися з інших. цитата: "Але Федько вмить зривається з місця, налітає на Спірку, ловко підставляє ногу й кида його на землю. ...Гаврик плаче, а Федько намотує нитку на руку і помалу задом іде додому. Вигляд у нього гордий..."
під час прогулянки під дощем: цій ситуації хлопець веде себе як звичайний хлопець, який разом з друзями радіє теплому літньому дощу. Навіть дивно, як після стількох образ зі сторони Федька, хлопці приймають його до свого гурту. Але разом з тим стає зрозумілим, що можливо Федько не такий уже й поганий і його друзі це знають і розуміють. цитата "На вулиці, в самому потоці, під дощем, мокрі, без шапок бредуть Федько, Стьопка і Васька. Вони позакачували штанці аж до живота, пацають ногами, сміються, щось, видно, кричать, їм весело і любо! ...Ось Федько підставляє лице під дощ, ловить краплі ротом..."
під час пригоди на річці: в цій ситуації Федько веде себе як справжній, вірний і надійний друг. Коли Толя розгубився і почав панікувати на крижині, то Федько не роздумуючи кидається йому на до таки рятує Толю. Інші хлопці допомагали Федькові - і коли він робив нову палицю, щоб врятувати Толю, і вболівали за нього, поки він витягував Толю з крижини, а потім допомагали Федькові вибратися з води. цитата " І от, коли всі метушились, бігали і не знали, як вирятувати Толю, несподівано з'явився Федько. В руках йому була довжелезна палиця, в яку він почав забивати гвіздка, раз-по-раз заклопотано подивляючись на Толю..." Єдине, що не зробили друзі Федька з незрозумілих причин -може через свій вік або через незнання - вони не призналися батькам Федька і Толі, чи дійсно Федько штовхнув Толю на крижину
під час похорону: стає зрозуміли хто був Федькові другом, а хто - ні. цитата "На кладовище йшли хлопці зо всіх сусідніх вулиць. Спірка, Стьопка й Гаврик плакали навзрид", "Коли Федькова труна сховались за рогом вулиці і не було вже нікого видно, Толя одійшов од вікна, перекрутивсь на одній нозі й побіг гратися з чижиком".
1. БиографияРодился в Судовой Вишне (ныне Львовская область). Биографические данные о Вишенского очень скупы. Был высокообразованным человеком своего времени. Молодым проживал некоторое время в Луцке. Известно, что в зрелом возрасте Иван Вышенский жил в городах Волыни, Галичины и Подолья. Примерно в 70-х гг 16 в., Не мирясь с феодальным строем Речи Посполитой, стал монахом Афонского монастыря в Греции, был в те времена центром православного монашества на Востоке. Отсюда он посылал в Украину послания, в которых выступал против окатоличивания и ополячивания Украине, убедительно заявляя, что украинский народ никогда не покорится кровавым гнетом. Находился в живых отношениях со Львовским братством. Литературную деятельность начал одновременно с Острожской группой полемистов. Произведения Вишенского выражали освободительные стремления народа. На Афоне писатель прожил более сорока лет: жил в нескольких монастырях, потом осел в скиту - небольшом жилище монахов-отшельников, расположенном вдали от основных монастырских зданий. Спрятавшись от всего мира, он дал обет молчания, однако не сдержал его: почувствовав тоску по родной земле и взвесив на призывы украинской братств, в 1604 г. прибывает в Украину.Прожил 2 года во Львове, потому разошелся взглядами с руководителями братства. Находился в Унивском монастыре, откуда 1605 направил послание Домникия, посвященное полемике с влиятельным членом львовского братства Юрием Рогатинцев. Жил в Манявскому скиту в Иова Княгиницкого. 1606 г. вернулся на Афон. Здесь он приказал замуровать себя в каменной пещере. 1615-1616 гг - последний известен произведение "Позопище мысленное". Он впервые в литературном произведении показал жизнь низших слоев общества - крестьянства. "Второе рождение" Вишенскому дал И.Франко. Сам Франко написал поэму "Иван Вышенский".Известно всего 16 произведений. В 1590-х годах были написаны выдающиеся из них, направленные против Брестской церковной унии. 1598 в острожской "Книге" напечатал послание самого Константина Острожского и православных, написанное Вишенским от имени монахов Святой Горы. Около 1600 г. на Афоне он составил сборник - "Книга", куда вошли "извещение краткое", "Писание до всех обще, в Лядской земли живущих", послание князя Константина Острожского и к епископов, кроме того "обличения диавола-миродержца", "Совет" и др.. . В 1600-1601 гг Вышенский написал "Краткословный ответ" Петру Скарге.В молитвах и размышлениях примерно в семидесятилетнем возрасте писатель умер. 2. ТворчествоСамые известные произведения: Послание к епископам ..." (Всего написал 16 произведений, из которых - 13 посланий).Произведения Вишенского определяются украинской полемической литературе 16-17 вв. не только исключительным литературным талантом автора, но и его своеобразной позицией. Вышинский не ограничивался борьбой с католицизмом и унией. Исходя из принципов византийского аскетизма, он остро критиковал весь тогдашний церковный и светский строй и требовал простоты древнехристианского братства, как осуществление Царства Божьего на земле. Вышенский отвергал, в частности, светское образование и народные старинные обычаи, как языческие. Вышенский пользовался формами церковных посланий, диалога и полемического трактата, постоянно соединяя эти жанры.В своих произведениях Иван Вышенский рисовал красочные, часто гиперболические, оскорбления нравственного упадка высших слоев, в частностидуховенства, противопоставляя им "бедных подданных" и простых монахов. Умиление, эмоциональный чередуются здесь с острой сатирой, сарказмом. Накопление эпитетов, сравнений, вопросов и призывов, ироническое представление бытовых деталей, богатство словаря, использование живого народного языка придавало произведениям Вышенского яркости и эффектности. Стиль Ивана Вышенского, который происходит от византийской проповеди, но родственный и с литературной манере современных ему полемистов - украинский (с острожского кружка) и польских (П. Жалобы, М. Рея) - "приближается к лучшим образцам барочного стиля" ( Д. Чижевский). 3. ФилософияВышенский Иван-демократ, пламенный патриот, гуманист. Часто под теологической оболочкой провозглашал идеи социального равенства. В егомировоззрении заметны материалистические тенденции. В своих посланиях с Афона обличал православных епископов-предателей, римо-католическое иуниатское духовенство, польских и украинских феодалов-крепостников, выступал против окатоличивания и ополячивания трудящихся масс Украины. Он считал, что труд крепостных является источником всего богатства господ, выступал против эксплуатации крестьян феодалами и духовенством. Оценки В. событий и лиц конца 16 - начала 17 вв. имеют исключительный интерес для исторической науки. В. - мастер ораторско обличительного стиля. В его посланиях были образцы реалистического изображения действительности. Творчество В. влияние на развитие жанра сатиры в Украинской литературе. Глубокий знаток творчества писателя И. Я. Франко написал поэму "Иван Вышенский". Произведения В. изучали А. Крымский, М. Сумцов, М. Грушевский, М. Возняк.
Відповідь:
Стосунки Федька з однолітками
під час будування хаток із піску: на мій погляд в цій ситуації Федько веде себе негарно. Без будь-якого пояснення, без причини він псує дитячу гру ще й сміється з того, що він ображає інших дітей. цитата Федько теж ліпить. Але раптом встане, подивиться-подивиться і візьме та й повалить усе чисто — і своє, і чуже. Ще й регочеться.
під час запуску повітряного змія: коли під час будування хаток з піску Федько хоча б грається з іншими дітьми, то під час запуску повітряного змія він веде себе як розбишака. Довго гає зі сторони як інші діти запускають повітряного змія, а потім в розпал гри по-розбійницьки силою відбирає чужу іграшку. Змій йому не потрібен, запускати його самому не так цікаво. Таке враження, що Федькові подобається знущатися з інших. цитата: "Але Федько вмить зривається з місця, налітає на Спірку, ловко підставляє ногу й кида його на землю. ...Гаврик плаче, а Федько намотує нитку на руку і помалу задом іде додому. Вигляд у нього гордий..."
під час прогулянки під дощем: цій ситуації хлопець веде себе як звичайний хлопець, який разом з друзями радіє теплому літньому дощу. Навіть дивно, як після стількох образ зі сторони Федька, хлопці приймають його до свого гурту. Але разом з тим стає зрозумілим, що можливо Федько не такий уже й поганий і його друзі це знають і розуміють. цитата "На вулиці, в самому потоці, під дощем, мокрі, без шапок бредуть Федько, Стьопка і Васька. Вони позакачували штанці аж до живота, пацають ногами, сміються, щось, видно, кричать, їм весело і любо! ...Ось Федько підставляє лице під дощ, ловить краплі ротом..."
під час пригоди на річці: в цій ситуації Федько веде себе як справжній, вірний і надійний друг. Коли Толя розгубився і почав панікувати на крижині, то Федько не роздумуючи кидається йому на до таки рятує Толю. Інші хлопці допомагали Федькові - і коли він робив нову палицю, щоб врятувати Толю, і вболівали за нього, поки він витягував Толю з крижини, а потім допомагали Федькові вибратися з води. цитата " І от, коли всі метушились, бігали і не знали, як вирятувати Толю, несподівано з'явився Федько. В руках йому була довжелезна палиця, в яку він почав забивати гвіздка, раз-по-раз заклопотано подивляючись на Толю..." Єдине, що не зробили друзі Федька з незрозумілих причин -може через свій вік або через незнання - вони не призналися батькам Федька і Толі, чи дійсно Федько штовхнув Толю на крижину
під час похорону: стає зрозуміли хто був Федькові другом, а хто - ні. цитата "На кладовище йшли хлопці зо всіх сусідніх вулиць. Спірка, Стьопка й Гаврик плакали навзрид", "Коли Федькова труна сховались за рогом вулиці і не було вже нікого видно, Толя одійшов од вікна, перекрутивсь на одній нозі й побіг гратися з чижиком".
Пояснення:
2. ТворчествоСамые известные произведения: Послание к епископам ..." (Всего написал 16 произведений, из которых - 13 посланий).Произведения Вишенского определяются украинской полемической литературе 16-17 вв. не только исключительным литературным талантом автора, но и его своеобразной позицией. Вышинский не ограничивался борьбой с католицизмом и унией. Исходя из принципов византийского аскетизма, он остро критиковал весь тогдашний церковный и светский строй и требовал простоты древнехристианского братства, как осуществление Царства Божьего на земле. Вышенский отвергал, в частности, светское образование и народные старинные обычаи, как языческие. Вышенский пользовался формами церковных посланий, диалога и полемического трактата, постоянно соединяя эти жанры.В своих произведениях Иван Вышенский рисовал красочные, часто гиперболические, оскорбления нравственного упадка высших слоев, в частностидуховенства, противопоставляя им "бедных подданных" и простых монахов. Умиление, эмоциональный чередуются здесь с острой сатирой, сарказмом. Накопление эпитетов, сравнений, вопросов и призывов, ироническое представление бытовых деталей, богатство словаря, использование живого народного языка придавало произведениям Вышенского яркости и эффектности. Стиль Ивана Вышенского, который происходит от византийской проповеди, но родственный и с литературной манере современных ему полемистов - украинский (с острожского кружка) и польских (П. Жалобы, М. Рея) - "приближается к лучшим образцам барочного стиля" ( Д. Чижевский).
3. ФилософияВышенский Иван-демократ, пламенный патриот, гуманист. Часто под теологической оболочкой провозглашал идеи социального равенства. В егомировоззрении заметны материалистические тенденции. В своих посланиях с Афона обличал православных епископов-предателей, римо-католическое иуниатское духовенство, польских и украинских феодалов-крепостников, выступал против окатоличивания и ополячивания трудящихся масс Украины. Он считал, что труд крепостных является источником всего богатства господ, выступал против эксплуатации крестьян феодалами и духовенством. Оценки В. событий и лиц конца 16 - начала 17 вв. имеют исключительный интерес для исторической науки. В. - мастер ораторско обличительного стиля. В его посланиях были образцы реалистического изображения действительности. Творчество В. влияние на развитие жанра сатиры в Украинской литературе. Глубокий знаток творчества писателя И. Я. Франко написал поэму "Иван Вышенский". Произведения В. изучали А. Крымский, М. Сумцов, М. Грушевский, М. Возняк.