Які почуття у мене викликає гімн Гімн - це пісня усієї країни, її обличчя. Який гімн, такий і народ. А точніше - за тим, як народ співає свій гімн, можна судити про його моральні цінності. Щодо мене, то я захоплювалася українським гімном ще змалечку. В основному я чую його на урочистих лінійках з нагоди закінчення або початку навчального року. Я та всі мої однокласники стоїмо мовчки, приклавши руку до серця. Ця пісня викликає у мене почуття незалежності, волі, гордості за свою Україну, свою Батьківщитну. Вслухаючись у слова гімну, я ніби бачу перед своїми очима сцени боротьби за незалежність нашої країни. Це і битви козаків проти польської шляхти, і революційні вірші Шевченка, і численні повстання простого народу. Усім знайома пісня затягує мене у вир почуттів. Ось які почуття викликає у мене гімн України.
Карпо:"Карпо був білявий, але волосся на його голові з вершечка було трохи рудувате." "Карпо був широкий в плечах, з батьківськими карими гострими очима, з блідуватим лицем. Тонкі пружки його блідого лиця з тонкими губами мали в собі щось неласкаве. Гострі темні очі були ніби сердиті. " Кайдаш: Кайдашиха:"Вона була вже не молода, але й не стара, висока, рівна, з довгастим лицем, з сірими очима,з тонкими губами та блідним лицем." Лаврін:"Лаврінове молоде довгасте лице було рум'яне. Веселі сині, як небо, очі світились привітно й ласкаво. Тонкі брови, русяві дрібні кучері на голові, тонкий ніс, рум'яні губи - все подихало молодою парубочою красою. Він був схожий з виду на матір." Старий Кайдаш:"Його голова стояла сива, аж біла, тільки брови чорніли на широкому блідому лиці та темні очі блищали, неначе у ямках, глибоко позападавших під бровами." «Він був чоловік гордий, упертий, не любив нікому кланятись, навіть рідному батькові» Мотря: Розумна, вродлива і чепурна жінка. Фізично здорова, вона любила працю. «Діло ніби горіло в Мотриних руках» она стає сварливою і жорстокою людиною, яка в сімейних суперечках не зупиняється ні перед чим. Після того як Мотря вибила око свекрусі, селяни почали кепкувати з Мотрі як із лютої жінки. Коли обирали Карпа десяцьким, дехто в жарт радив обрати Мотрю, а інші відповідали: «Не можна, вона повибиває всім бабам очі». Мова Мотрі також відзначається грубістю, насичена образливими і лайливими словами. Відчуваючи свою зверхність над Мелашкою, вона і розмовляє з нею нечемно і образливо: «Не мети до порога, бо візьму тебе за шию, як кішку, та натовчу мордою в сміття...» Своїми висловами Мотря намагалася не тільки образити Кайдашиху, а ще й викликати на суперечку.
Гімн - це пісня усієї країни, її обличчя. Який гімн, такий і народ. А точніше - за тим, як народ співає свій гімн, можна судити про його моральні цінності.
Щодо мене, то я захоплювалася українським гімном ще змалечку. В основному я чую його на урочистих лінійках з нагоди закінчення або початку навчального року. Я та всі мої однокласники стоїмо мовчки, приклавши руку до серця. Ця пісня викликає у мене почуття незалежності, волі, гордості за свою Україну, свою Батьківщитну. Вслухаючись у слова гімну, я ніби бачу перед своїми очима сцени боротьби за незалежність нашої країни. Це і битви козаків проти польської шляхти, і революційні вірші Шевченка, і численні повстання простого народу. Усім знайома пісня затягує мене у вир почуттів.
Ось які почуття викликає у мене гімн України.
"Карпо був широкий в плечах, з батьківськими карими гострими очима, з блідуватим лицем. Тонкі пружки його блідого лиця з тонкими губами мали в собі щось неласкаве. Гострі темні очі були ніби сердиті. "
Кайдаш:
Кайдашиха:"Вона була вже не молода, але й не стара, висока, рівна, з довгастим лицем, з сірими очима,з тонкими губами та блідним лицем."
Лаврін:"Лаврінове молоде довгасте лице було рум'яне. Веселі сині, як небо, очі світились привітно й ласкаво. Тонкі брови, русяві дрібні кучері на голові, тонкий ніс, рум'яні губи - все подихало молодою парубочою красою. Він був схожий з виду на матір."
Старий Кайдаш:"Його голова стояла сива, аж біла, тільки брови чорніли на широкому блідому лиці та темні очі блищали, неначе у ямках, глибоко позападавших під бровами."
«Він був чоловік гордий, упертий, не любив нікому кланятись, навіть рідному батькові»
Мотря: Розумна, вродлива і чепурна жінка. Фізично здорова, вона любила працю. «Діло ніби горіло в Мотриних руках»
она стає сварливою і жорстокою людиною, яка в сімейних суперечках не зупиняється ні перед чим. Після того як Мотря вибила око свекрусі, селяни почали кепкувати з Мотрі як із лютої жінки.
Коли обирали Карпа десяцьким, дехто в жарт радив обрати Мотрю, а інші відповідали: «Не можна, вона повибиває всім бабам очі».
Мова Мотрі також відзначається грубістю, насичена образливими і лайливими словами. Відчуваючи свою зверхність над Мелашкою, вона і розмовляє з нею нечемно і образливо: «Не мети до порога, бо візьму тебе за шию, як кішку, та натовчу мордою в сміття...» Своїми висловами Мотря намагалася не тільки образити Кайдашиху, а ще й викликати на суперечку.