Вчора ми з другом ходили в ліс кататися на лижах. Снігу намело ... замети майже в ріст , тільки лижня нагадувала, що тут є життя. Іноді зустрічалися пташки , що сидять на гілках , наїжачившись , схожі на кульки і як нам здалося голодні . Ми з другом вирішили розповісти у класі про голодних лісових жителів і зробити годівниці. У класі всі почали придумувати з чого будемо робити годівниці і на завтра домовилися разом з батьками йти в ліс розвішувати годівниці. Для синичок ми припасли шматочки сала , і горішки для білок. У ліс прийшов весь клас , у кожного в руках була годівниця , у кого з великої пластикової пляшки , у кого із взуттєвої коробки , а деякі навіть встигли зробити дерев'яні будиночки. Розвісили годівниці на гілках , насипали насіння і стали чекати коли ж птахи зрадіють і почнуть злітатимуться до їжі . Батьки пояснили нам , що ми так шумимо , що птахи і білки бояться наблизитися до наших годівниць. Ми вирішили перевірити завтра наші годівниці. І ось прийшли перевіряти і побачили , що на всіх годівницях сидять пташки і на деяких сліди білок. Ми задоволені пішли додому і тепер всі наші знайомі , коли йдуть до лісу несуть для лісових мешканців частування.
Ластивка дитям говорить: - приходить чаклунка-зима зі своїми холодними чарами. Накриває весь світ широкими білими крильми і зачаровує, робить його казковим і неповторним, білим-білим... Хто в з нас не дивувався першою сніжинкою, казкової форми і краси! Хто не радів першому снігові, який прикрашає весь навколишній світ дивом! Хто не захоплювався морозному ранкові, коли все вкрите срібним пухнастим інеєм! Зима по-своєму красива і чарівна, такого більше ніколи не побачиш, лише зимою. ось чому зима так чаривна та яскрава!
