Мені дуже сподобалася повість Михайла Стельмаха «Гуси-лебеді летять», бо в ній змальований казковий світ, народна мудрість, споконвічні цінності мого народу. Культ матері, праці, рідного слова відкривається перед маленьким героєм твору. Відчувається у письменника глибока пошана до українських обрядів, звичаїв і ритуалів: з любов’ю ставляться селяни до землі, роботи з нею, до дерев, з якими розмовляють, як із живими. Тут і вишивані рушники, і калина, і повага до хліба. Всі ці закони життя вироблені упродовж багатьох сторіч.
Змальовані у творі традиції і звичаї — це ті неписані закони, якими люди керуються в найменших щоденних і найбільших загальнонаціональних справах. Це те, що об’єднує окремих людей в один народ, в одну націю. Вони складалися упродовж усього довгого життя і розвитку кожного народу. В усіх народів світу існує повір’я, що той, хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом.
Українські традиції ввійшли в наше життя, і тепер ми собі не уявляємо Різдва без куті, Великодня — без паски і писанки. А обряд Святої вечері символічно об’єднує всіх людей, що належать до одного роду, однієї нації.
кожна людина на землі – особистість. і кожна потребує особливого почуття, тобто любові. але в українській мові є чудове слово – кохання.на перший погляд для того, хто не вникає у зміст цих двох слів, нічого особливого. проте, кохання – має глибоке і важливе для людини поняття.дехто називає кохання позитивним емоційним сплеском, потягом, симпатією чи навіть хіттю. але усі ці почуття здатні швидко змінюватися. у такому «коханні» часто присутній егоїзм. воно - за щось. якщо це "щось" змінюється, то кохання минає.наприклад, хлопець захоплений вродою жінки, йому до вподоби її фігура, колір очей і волосся і він зовсім не думає, що через деякий час усе це може не лише змінитися, а й набриднути. чи буде він як і раніше кохати її? або жінка, зустрівши багатого чоловіка, вирішує, що з ним вона може зв''язати свою долю. але в одну мить матеріальне становище змінюється, з''являються скрута і негаразди, а з цим кудись поділося й кохання.таке кохання також шукає зручностей і благ для себе, і якщо цього немає, вона закінчується.знаю один випадок. жінка закохалася в чоловіка – за його мовчання і розумні поради. кохання щодня росло, росло і наче троянда розквітало. з часом він також відчув потребу у їх спілкуванні. і знайшов для себе в ній одну надзвичайну рису – вміння бути успішною у суспільстві. в якийсь прекрасний момент їхні погляди, думки і бажання зійшлися. поступово жіноче кохання наштовхнуло на закоханість чоловіка. проте закоханість – це не перший етап кохання, а самостійне почуття, яке дуже швидко минає.зазвичай більшість людей носить маску, і їх бездоганні манери в перший час нас вражають.так і тут. жінці здавалося, що чоловік – унікальний у всіх відношеннях і стосунках. вона кохала і не бачила його не достатків.намагаючись бути приємним, він постійно догоджав, заховавши усе далеко не краще - злість, дратівливість, нестримний потяг до гарних жінок, до багатства, тримаючи усі ці якості під контролем. минав час. були різні обставини, серед яких жінка стала розпізнавати його риси характеру, поведінку і темперамент.зрештою, щоб добре взнати людину потрібний час - місяці, а то й роки.і можливо все б закінчилося, якби не глибокі стосунки, які ускладнили емоційну реакцію. пара не розривала стосунків не тому, що їх не пов''язували спільні інтереси, а тому що їх взаємно задовольняв секс.у книзі пісня пісень написано: "міцна як смерть любов" . чому любов порівнюється зі смертю? тому що, коли в серці народилася любов до одного, ти вмираєш для всіх інших. вже не може бути й мови про будь-які загравання, захоплення, почуття до іншого. тому жінка помічаючи вади свого коханого не хотіла розриву стосунків.своє кохання вона асоціювала з почуттям самовпевненості, довіри та безпеки. окрім цього воно надихало її на творчість у найвищому сенсі слова.коли ж чаша кохання жінки стала наповнюватися слізьми від щоденних суперечок, звинувачень у тому чого вона не робила, щось в середині – похитнулося.у таких випадках – вся надія на бога. і він покаже ситуацію, в якій можна знайти відповідь. жінка в один день залишилася без грошей, житла і роботи. кидається за порятунком до свого коханого, а він тихо і мило усміхається і каже: «бідна! і що ж ти тепер будеш робити! ? ти ж знаєш, я не маю грошей, хати, хіба що машина. чим я тобі »ось тут і відкриваються очі. ось туті виявляється суть кохання і закоханості.закоханість - руйнівна, вона несе безлад. кохання враховує недоліки, закоханість - ігнорує їх. кохання є розпізнати в одному прекрасні якості і на їх основі побудувати ваші відносини. знаючи про ці якості і навіть у якійсь мірі ідеалізуючи їх, ви вже ніби не помічаєте недоліків.так і тут. закоханість тут же вмерла, варто було лише зачепити за живе коханого, а надалі зникнути з поля зору. кажуть: "з очей геть - з серця геть", оскільки закоханість і жива-то лише за рахунок фізичного потягу і ще однієї-двох якостей.чи зник інтерес жінки до коханого чоловіка? ні, але почав згасати, вона ж зрозуміла, що тут йдеться не про його кохання до неї, а про закоханість, яку він не витримав при першій перевірці часу. і можливо жінка своїм коханням впорядковувала б фізичні контакти, але вона зрозуміла, що його закоханість лише експлуатує їх обох.отож, якщо ви справді кохаєте, то у вас народиться впевненість, віра, ви станете ідентичністю. і ви зможете перевірити чи укріпити ваші стосунки, якщо звичайно не помиляєтесь у людині, що поруч з вами.своїми відносинами потрібно обом бути задоволеними, а не тішитися самому від власного задоволення.
Мені дуже сподобалася повість Михайла Стельмаха «Гуси-лебеді летять», бо в ній змальований казковий світ, народна мудрість, споконвічні цінності мого народу. Культ матері, праці, рідного слова відкривається перед маленьким героєм твору. Відчувається у письменника глибока пошана до українських обрядів, звичаїв і ритуалів: з любов’ю ставляться селяни до землі, роботи з нею, до дерев, з якими розмовляють, як із живими. Тут і вишивані рушники, і калина, і повага до хліба. Всі ці закони життя вироблені упродовж багатьох сторіч.
Змальовані у творі традиції і звичаї — це ті неписані закони, якими люди керуються в найменших щоденних і найбільших загальнонаціональних справах. Це те, що об’єднує окремих людей в один народ, в одну націю. Вони складалися упродовж усього довгого життя і розвитку кожного народу. В усіх народів світу існує повір’я, що той, хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом.
Українські традиції ввійшли в наше життя, і тепер ми собі не уявляємо Різдва без куті, Великодня — без паски і писанки. А обряд Святої вечері символічно об’єднує всіх людей, що належать до одного роду, однієї нації.
кожна людина на землі – особистість. і кожна потребує особливого почуття, тобто любові. але в українській мові є чудове слово – кохання.на перший погляд для того, хто не вникає у зміст цих двох слів, нічого особливого. проте, кохання – має глибоке і важливе для людини поняття.дехто називає кохання позитивним емоційним сплеском, потягом, симпатією чи навіть хіттю. але усі ці почуття здатні швидко змінюватися. у такому «коханні» часто присутній егоїзм. воно - за щось. якщо це "щось" змінюється, то кохання минає.наприклад, хлопець захоплений вродою жінки, йому до вподоби її фігура, колір очей і волосся і він зовсім не думає, що через деякий час усе це може не лише змінитися, а й набриднути. чи буде він як і раніше кохати її? або жінка, зустрівши багатого чоловіка, вирішує, що з ним вона може зв''язати свою долю. але в одну мить матеріальне становище змінюється, з''являються скрута і негаразди, а з цим кудись поділося й кохання.таке кохання також шукає зручностей і благ для себе, і якщо цього немає, вона закінчується.знаю один випадок. жінка закохалася в чоловіка – за його мовчання і розумні поради. кохання щодня росло, росло і наче троянда розквітало. з часом він також відчув потребу у їх спілкуванні. і знайшов для себе в ній одну надзвичайну рису – вміння бути успішною у суспільстві. в якийсь прекрасний момент їхні погляди, думки і бажання зійшлися. поступово жіноче кохання наштовхнуло на закоханість чоловіка. проте закоханість – це не перший етап кохання, а самостійне почуття, яке дуже швидко минає.зазвичай більшість людей носить маску, і їх бездоганні манери в перший час нас вражають.так і тут. жінці здавалося, що чоловік – унікальний у всіх відношеннях і стосунках. вона кохала і не бачила його не достатків.намагаючись бути приємним, він постійно догоджав, заховавши усе далеко не краще - злість, дратівливість, нестримний потяг до гарних жінок, до багатства, тримаючи усі ці якості під контролем. минав час. були різні обставини, серед яких жінка стала розпізнавати його риси характеру, поведінку і темперамент.зрештою, щоб добре взнати людину потрібний час - місяці, а то й роки.і можливо все б закінчилося, якби не глибокі стосунки, які ускладнили емоційну реакцію. пара не розривала стосунків не тому, що їх не пов''язували спільні інтереси, а тому що їх взаємно задовольняв секс.у книзі пісня пісень написано: "міцна як смерть любов" . чому любов порівнюється зі смертю? тому що, коли в серці народилася любов до одного, ти вмираєш для всіх інших. вже не може бути й мови про будь-які загравання, захоплення, почуття до іншого. тому жінка помічаючи вади свого коханого не хотіла розриву стосунків.своє кохання вона асоціювала з почуттям самовпевненості, довіри та безпеки. окрім цього воно надихало її на творчість у найвищому сенсі слова.коли ж чаша кохання жінки стала наповнюватися слізьми від щоденних суперечок, звинувачень у тому чого вона не робила, щось в середині – похитнулося.у таких випадках – вся надія на бога. і він покаже ситуацію, в якій можна знайти відповідь. жінка в один день залишилася без грошей, житла і роботи. кидається за порятунком до свого коханого, а він тихо і мило усміхається і каже: «бідна! і що ж ти тепер будеш робити! ? ти ж знаєш, я не маю грошей, хати, хіба що машина. чим я тобі »ось тут і відкриваються очі. ось туті виявляється суть кохання і закоханості.закоханість - руйнівна, вона несе безлад. кохання враховує недоліки, закоханість - ігнорує їх. кохання є розпізнати в одному прекрасні якості і на їх основі побудувати ваші відносини. знаючи про ці якості і навіть у якійсь мірі ідеалізуючи їх, ви вже ніби не помічаєте недоліків.так і тут. закоханість тут же вмерла, варто було лише зачепити за живе коханого, а надалі зникнути з поля зору. кажуть: "з очей геть - з серця геть", оскільки закоханість і жива-то лише за рахунок фізичного потягу і ще однієї-двох якостей.чи зник інтерес жінки до коханого чоловіка? ні, але почав згасати, вона ж зрозуміла, що тут йдеться не про його кохання до неї, а про закоханість, яку він не витримав при першій перевірці часу. і можливо жінка своїм коханням впорядковувала б фізичні контакти, але вона зрозуміла, що його закоханість лише експлуатує їх обох.отож, якщо ви справді кохаєте, то у вас народиться впевненість, віра, ви станете ідентичністю. і ви зможете перевірити чи укріпити ваші стосунки, якщо звичайно не помиляєтесь у людині, що поруч з вами.своїми відносинами потрібно обом бути задоволеними, а не тішитися самому від власного задоволення.