Руді вовки відгук
на стразницу ​

Т.Г.Шевченко ! Досить було однієї
людини, щоб врятувати цілий світ,
цілу націю.
Остап Вишня.

Доля карбувала його життя у формах трагічних. Виявляється, один повсталий проти всіх може важити більше, аніж багато повсталих проти одного ... Повстанець Шевченко був гнівною мовою цілого поневоленого народу ; мовою колючою, як дріт, але правдивою та прозорою, як сльоза. Мовою, в якій бурхлива епоха відлунювала в розлогих думах бандуристів — сама Україна була потрощеною бандурою з обірваними струнами. Разом з усією Росією — булав ярмі царсько-кріпосницької системи. І яких же нелюдських сил треба було, щоб відкрити очі сліпому народові ! А він підняв його, пригнобленого та приниженого, розтоптаного із землі, указуючи на шлях та розплющуючи очі.
Поет прагнув розбудити пам’ять народу, нагадати про мужність і незалежність наших предків. Він закликає нас подивитися на свою країну й «полюбити щирим серцем велику руїну».
Вимучений фізично, та не зламлений морально, Шевченко навіть після заслання не зрікається України, продовжуючи писати.
Існують закиди на те, що Шевченко — атеїст, але він відстоює християнський ідеал згармонізованої людини, яка живе у згоді з собою :
Добре жить
Тому, чия душа і дума
Добро навчилася творить.
Про Шевченка написано тисячі томів досліджень, та найпроникливішим шевченкознавцем був і залишається народ, про якого він писав; народ, який все це пережив.
Феномен Шевченка відбиває нашу національну природу, наше світосприйняття , наше минуле і нашу надію на майбутнє.
Для мене Шевченко — це невичерпане натхнення, яке стане опорою для великих справ задля моєї України !

Іван карпенко карий - відомий талановитий драматург його перу належать вісімнадцять оригінальних п'єс в яких він показав збагачення землевласника через експлуатацію селян, гнів і страждання народу життя української інтелігенції . у комедії "сто тисяч" автор викрив зажерливість багатія герасима калитки, який збагачувався працею наймитів їх нещадною експлуатацією шкодував для них їжі . герасим на всьому заощаджує, скуповує землю в дворян, які розорились. сенс життя для нього полягав у постійному збагаченні . втративши гроші він не знає як буде далі жити . на той час і навіть зараз суспільство вважає, що цінність людини вимірюється кількістю грошей, які вона має тому в бажанні здобути гроші люди здатні на все навіть втрати душу .герой п'єси савка казав : "без душі мабудь легше, ніж без грошей" цікавий персонаж п'єси багатій терентій пузир .джерелом його збагачення теж була жорстока експлуатація селян найманих робітників . також він не побоявся збагатитися шляхом злочинних махінацій . здивувало мене те, що пузир вирішив збагатитись за рахунок шлюбу дочки з сином багатія чобота .його не цікавили почуття власної доньки, яка любила учителя гімназії - калиновича. життєві принципи пузиря це "користь витягати хоч би й зубами прийшлось тягнути" .він через жадобу до збагачення став жорстоким і бездушним, безчесним та некультурним . наскільки він був скупим. що ходив у подертому кожусі і ховавши в банки, де зберігав свої мільйони він в торбі носив хліб і сало, щоб не платити за обід . хоча себе він вважав добрим і чесним, багатство він наживав важкою працею. проблеми які висвітлив драматург в п'єсі "сто тисяч "є проблеми й сьогодення . карпенко-карий змушував читачів замислитися над тим як треба жити і працювати чесно, щоб не було стидно у майбутньому перед своїми нащадками . письменник сучасності мирослав дочинець пише : "основні речі у житті є безкоштові .вони нам просто дані" . "щастя ніколи не приходить з чеком чи з банківським рахунком " , "за гроші можна купити чудовий будинок, але не ій затишок , за гроші можна купити ліжко, але не сон , за гроші можна купити поверхневі стосунки, але не дружбу ". те, чим ти є значно важливіше, ніж те, чим ти володієш. і дійсно я з ним погоджуюсь.