Самостійна робота В. Підпалий, В.Голобородько
1.В. Підпалий народився на
А ВолиніБ Київщині
В ПолтавщиніГ Харківщині
2. Етюд – це невеликий вірш
А без співзвучних рядківБ настроєвого характеру, без сюжету
В з коротким сюжетом та веселим настроєм
Г ліро-епічного характеру
3. Верлібром написані вірші
А В. Підпалого “З дитинства: дощ”, Лесі Українки “Давня весна”
Б Т. Шевченко “Заповіт”, В. Голобородько “Наша мова”
В В. Підпалого “Зимовий етюд”, В. Голобородько “З дитинства: дощ”
Г Лесі Українки “Хотіла б я піснею стати”, В. Підпалого “Тиха елегія”
4. Хмара “плете зелене волосся” у вірші
А “Бачиш: між трав зелених”Б “Зимовий етюд”
В “Теплі слова”Г “З дитинства: дощ”
5. Кожне слово нашої мови у вірші В. Голобородька “Наша мова” записано в
А ЛітописіБ Біблії
В букваріГ словнику
6.Тема вірша В. Голобородька “Наша мова”
А висловлення почуття любові, пошани до рідної мови
Б мова, культура, історія – це духовна скарбниця
В протиставлення мови друзів та ворогів
Г ствердження думки про неперервність традицій нашої культури
7. На думку ліричного героя вірша “Бачиш: між трав зелених”, гріх ляже на нас, якщо
А не станемо братом та сестроюБ будемо байдужими
В не маємо любові й хистуГ заховаємо руки й серце
8. У вірші В. Голобородька “З дитинства: дощ” усім тепло, бо
А “хмара плете зелене волосся дощу”Б “усі знають – дощ перестане”
В “уплетена дорога, що веде до батьківської хати”
Г “уплетена річка, наче блакитна стрічка ”
9. Для вільного вірша характерна(е)
А неримованість рядківБ драматичний сюжет
В великий розмірГ співзвучне закінчення рядків
10. Ідея вірша В. Підпалого “Бачиш: між трав зелених”
А возвеличення любові до України
Б змалювання за до природи власних почуттів
В уславлення людяності, бережливого ставлення до природи
Г оптимістичне сприймання життя
11. Україна “заслухалась і не спить ” у вірші
А “Наша мова”Б“Теплі слова”
В “Зимовий етюд”Г “З дитинства: дощ”
12. Установіть відповідність
1 епітет
2 анафора
3 порівняння
4 метафора
А “дорога до батьківської хати…”
Б “хмара плете і плете зелене волосся дощу…”
В “хто насидиться на горі, хто належиться…”
Г “хто прийде у хату, наповнену теплом, як гніздо”
Д “дощі зернисті…”
Наш герой таки зустрівся зі своїм вірним товаришем Сіроманцем. Вовк одужав, почав набирати сили, а в цьому допоміг йому хлопчик. Вовча зграя, від якої терпів нападки Сіроманець, була винищена. Вовк міг тепер спокійно існувати та не тікати з рідної землі. А все завдяки тій силі любові, яку друзі виростили в своїх серцях. Добро завжди перемагає зло, а дружба Сашка з вовком, який чимало часу поневірявся через іншу тварину - яскравий приклад цього. Тож давайте берегти дружбу, вірити в добро та допомагати одне одному, щоб світ став кращим!