Тема «За Сибіром сонце сходить»: розповідь про Устима Кармалюка, який після повернення із Сибіру продовжує захищати інтереси простого люду від «владик»: Ідея «За Сибіром сонце сходить»: возвеличення прагнення народного месника боротися за волю, справедливість; надавати до тим, хто її потребує. Основна думка: «З багатого хоч я й візьму — Убогому даю. Отак гроші поділивши, Я гріхів не маю». Жанр «За Сибіром сонце сходить»: історична пісня. Композиція «За Сибіром сонце сходить» Експозиція: повернення У. Кармалюка із Сибіру. Зав’язка: продовження народним месником діяльності на благо знедолених. Кульмінація: неможливість Устима жити з родиною. Розв’язка: переслідування і засудження героя владою.
В козацьких піснях підкреслена непокірність молоді, що не хотіла закріпачення і вибирала життя, повне тривог і небезпек, але вільне, тому й покидала рідні місця «не з добра, не з розкоші, а з великого лиха», В піснях цього циклу часто йдеться не про вчинки, а про емоції героя. Єдиний вірний товариш козака — його бойовий кінь:
...що її головах ворон кряче, а в ніженьках коник плаче...
Кінь йде й за труною свого господаря:
...козака несуть і коня ведуть, кінь головоньку клонить...
Битва у козаків асоціюється з бенкетом, з мостінням мостів, греблі, з оранкою чи сівбою. Такі метафори за походженням дуже давні, до них звертався ще автор «Слова о полку Ігоревім». Для пісень цього циклу типові образні вислови, побудовані на основі слів «кров», «кривавий»: «крівльою обілляний» козак, «із меча кровця капле», гора «кров’ю закипіла» і т. д. Дорогою ціною — кров’ю і життям — платив народ за волю.
...не плач, мати, не журися, та вже твій син оженився, та взяв собі паняночку, в чистім полі земляночку...
Окремі образи, символи, метафори й мовні кліше з поетичного арсеналу козацьких пісень зустрічаємо в інших циклах та жанрах.
...що її головах ворон кряче, а в ніженьках коник плаче...
Кінь йде й за труною свого господаря:
...козака несуть і коня ведуть, кінь головоньку клонить...
Битва у козаків асоціюється з бенкетом, з мостінням мостів, греблі, з оранкою чи сівбою. Такі метафори за походженням дуже давні, до них звертався ще автор «Слова о полку Ігоревім». Для пісень цього циклу типові образні вислови, побудовані на основі слів «кров», «кривавий»: «крівльою обілляний» козак, «із меча кровця капле», гора «кров’ю закипіла» і т. д. Дорогою ціною — кров’ю і життям — платив народ за волю.
...не плач, мати, не журися, та вже твій син оженився, та взяв собі паняночку, в чистім полі земляночку...
Окремі образи, символи, метафори й мовні кліше з поетичного арсеналу козацьких пісень зустрічаємо в інших циклах та жанрах.