Що нового ви довідалися про українське " розстріляне відродження "? Хто вперше використав це афористичне словосполучення як назву для своєї антології? Розкрийте змістовно-смисловий потенціал термінал
Бути справжньою людиною - це горде звання с целью дерматологического буква нас. Але никак не кожен достойний цього високого титулу. Людина – істота соціальна, тобто існувати в отсутствии суспільства эна никак не може. І важливо залишатися людиною во находись-яких обставинах эта во находись-якому оточенні.
Вид дерматологического буква нас формується ще буква раннього дитинства. Саме батьки стають прикладом поведінки во суспільстві с целью своїх дітей. Дитина опановує що таке «добре» і що таке «погано». Вміння співчувати эта людяність завжди будуть цінуватися во цивілізованому суспільстві. Нажаль, іноді дитина виростає і стає жорстокою людиною. Але добрих людишек около світі більше ніж злих. Благо завжди переважає.
Около порядних эта доброзичливих людишек завжди є багато друзів, які готові придти в виручку во критичній ситуації. Потрібно цінувати підтримку близьких людишек. Життя швидкоплинне і на следующий день можна относительно эти що никак не здійснив сьогодні. Присутствие цьому кожна людина виновата залишатися індивідуальною особистістю. Ніхто никак не має полномочия принижувати единственный 1-го. Общество народжуються буква рівними правами. Взаємоповага – це складова частина щасливого життя. Це може стосуватися никак не тільки взаємовідносин між друзями, колегами, але і сімейних стосунків.
Тема оспівування мужності, героїзму, винахідливості Б. Хмельницького — видатного українського гетьмана, його прагнення здобути волю і щастя народу в боротьбі з ляхами.
Ідея уславлення гетьмана як захисника народних інтересів.
Основна думка: народ шанує і поважає своїх захисників і тому прославляє їх у піснях.
Композиція Експозиція: розповідь про Б. Хмельницького, порівняння його з хмелем. Зав’язка: застереження гетьману — перед битвою з ляхами не пити Золотої Води. Кульмінація: перемога над ворогом. Розв’язка: «Утікали вражі ляхи…».
Художні засоби Метафори: «Хміль в’ється, грає, кисне», «становили хати». Епітети: «Золота Вода», «хороша врода». Гіпербола: «Гей, поїхав Хмельницький К Золотому Броду,— Гей, не один лях лежить Головою у воду». Повтори: «Чи не той то хміль?», «Ой, той то Хмельницький», «…вражі ляхи». Риторичні запитання: «Що коло тичини в’ється?», «Що по ниві грає?», «Що у пиві кисне?». Гетьмана Богдана Хмельницького показано сміливим воїном, розумним стратегом, полководцем який у боротьбі спирається на широкі народні маси що підтримують його На другому плані в пісні – поляки-загарбники які змальовані в зневажливо-сатиричному дусі. Історичною основою пісні «Чи не той то хміль» стала перша перемога козацького війська під проводом Богдана Хмельницького у Визвольній війні 1648—1654 рр. битва під Жовтими Водами. Проти війська Речі Посполитої виступили козацькі загони та їхні союзники-татари. Тріумф під Жовтими Водами надихнув український народ на звитяжну боротьбу проти соціального та національного гноблення, уселив упевненість у звільненні з неволі. У кожному рядку пісні відчувається захват Б. Хмельницьким: ляхів рубає, не один лях лежить головою в воду. Пісня ідеалізує гетьмана, бо бачить у ньому захисника народних інтересів. Автор уболіває за свого улюбленця й закликає його бути обачним: Не пий. Хмельницький, дуже Золотої Води, тобто не заспокоюйся, пильнуй. Силу й відвагу Б. Хмельницького змальовано гіперболізовано, він не боїться 40-тисячного польського війська. Що ж робить його таким упевненим у своїх силах? Підтримка козацького війська та союзників-татар: За собою великую Потугу я знаю. Іще й орду татарськую За собой веду. У пісні змальовано ганебну втечу польського війська, смерть ворогів. Ці рядки звучать сатирично й виражають зневажливе ставлення народу до загарбників: втікали вражі ляхи — Погубили шуби…. лежать після бою, вищеривши зуби, їли ляхів собаки І сірії вовки. Ось така помста народу своїм кривдникам.
Объяснение:
Бути справжньою людиною - це горде звання с целью дерматологического буква нас. Але никак не кожен достойний цього високого титулу. Людина – істота соціальна, тобто існувати в отсутствии суспільства эна никак не може. І важливо залишатися людиною во находись-яких обставинах эта во находись-якому оточенні.
Вид дерматологического буква нас формується ще буква раннього дитинства. Саме батьки стають прикладом поведінки во суспільстві с целью своїх дітей. Дитина опановує що таке «добре» і що таке «погано». Вміння співчувати эта людяність завжди будуть цінуватися во цивілізованому суспільстві. Нажаль, іноді дитина виростає і стає жорстокою людиною. Але добрих людишек около світі більше ніж злих. Благо завжди переважає.
Около порядних эта доброзичливих людишек завжди є багато друзів, які готові придти в виручку во критичній ситуації. Потрібно цінувати підтримку близьких людишек. Життя швидкоплинне і на следующий день можна относительно эти що никак не здійснив сьогодні. Присутствие цьому кожна людина виновата залишатися індивідуальною особистістю. Ніхто никак не має полномочия принижувати единственный 1-го. Общество народжуються буква рівними правами. Взаємоповага – це складова частина щасливого життя. Це може стосуватися никак не тільки взаємовідносин між друзями, колегами, але і сімейних стосунків.
ось
Автор невідомий
Назва «Чи не той то хміль»:
Жанр: історична пісня.
Рік написання/видання приблизно 1649
Літературний рід: ліро-епочний твір
Тема оспівування мужності, героїзму, винахідливості Б. Хмельницького — видатного українського гетьмана, його прагнення здобути волю і щастя народу в боротьбі з ляхами.
Ідея уславлення гетьмана як захисника народних інтересів.
Основна думка: народ шанує і поважає своїх захисників і тому прославляє їх у піснях.
Композиція Експозиція: розповідь про Б. Хмельницького, порівняння його з хмелем. Зав’язка: застереження гетьману — перед битвою з ляхами не пити Золотої Води. Кульмінація: перемога над ворогом. Розв’язка: «Утікали вражі ляхи…».
Художні засоби Метафори: «Хміль в’ється, грає, кисне», «становили хати». Епітети: «Золота Вода», «хороша врода». Гіпербола: «Гей, поїхав Хмельницький К Золотому Броду,— Гей, не один лях лежить Головою у воду». Повтори: «Чи не той то хміль?», «Ой, той то Хмельницький», «…вражі ляхи». Риторичні запитання: «Що коло тичини в’ється?», «Що по ниві грає?», «Що у пиві кисне?». Гетьмана Богдана Хмельницького показано сміливим воїном, розумним стратегом, полководцем який у боротьбі спирається на широкі народні маси що підтримують його На другому плані в пісні – поляки-загарбники які змальовані в зневажливо-сатиричному дусі. Історичною основою пісні «Чи не той то хміль» стала перша перемога козацького війська під проводом Богдана Хмельницького у Визвольній війні 1648—1654 рр. битва під Жовтими Водами. Проти війська Речі Посполитої виступили козацькі загони та їхні союзники-татари. Тріумф під Жовтими Водами надихнув український народ на звитяжну боротьбу проти соціального та національного гноблення, уселив упевненість у звільненні з неволі. У кожному рядку пісні відчувається захват Б. Хмельницьким: ляхів рубає, не один лях лежить головою в воду. Пісня ідеалізує гетьмана, бо бачить у ньому захисника народних інтересів. Автор уболіває за свого улюбленця й закликає його бути обачним: Не пий. Хмельницький, дуже Золотої Води, тобто не заспокоюйся, пильнуй. Силу й відвагу Б. Хмельницького змальовано гіперболізовано, він не боїться 40-тисячного польського війська. Що ж робить його таким упевненим у своїх силах? Підтримка козацького війська та союзників-татар: За собою великую Потугу я знаю. Іще й орду татарськую За собой веду. У пісні змальовано ганебну втечу польського війська, смерть ворогів. Ці рядки звучать сатирично й виражають зневажливе ставлення народу до загарбників: втікали вражі ляхи — Погубили шуби…. лежать після бою, вищеривши зуби, їли ляхів собаки І сірії вовки. Ось така помста народу своїм кривдникам.