«Крепостью дышало его тело, и рыцарские его качества уже приобрели широкую силу льва»
«…два дюжие молодца, ещё смотревшие исподлобья, как недавно выпущенные семинаристы. Крепкие, здоровые лица их были покрыты первым пухом волос, которого ещё не касалась бритва».
Відношення до навчання: «…в первый год (из киевской бурсы) ещё бежал. Его возвратили, высекли страшно и засадили за книгу. Четыре раза закапывал он свой букварь в землю, и четыре раза, отодравши его бесчеловечно, покупали ему новый». Тарас Бульба пригрозив залишити сина в монастирських служках, якщо він не вивчиться всім наукам, тільки після цього Остап почав займатися.
Характер: «Остап считался всегда одним из лучших товарищей…. никогда, ни в каком случае не выдавал своих товарищей… был суров к другим побуждениям, кроме войны и разгульной пирушки… был прямодушен с равными… имел доброту…»
Юнацькі мрії: мріяв стати справжнім козаком і відправитися в Запорізьку Січ.
Поведінка під час бою: «Остапу, казалось, был на роду написан битвенпый путь и трудное знанье вершить ратные дела». Остап холоднокровно бився, «мог вымерить всю опасность», в нём «не могли не быть заметны наклонности будущего вождя».
Ставлення до товариства: до останньої хвилини свого життя залишався справжнім товаришем.
Відношення до особистого щастя: ніколи не прагнув до особистого щастя. «Он был суров к другим побуждениям, кроме войны и разгульной пирушки; по крайней мере, никогда почти о другом не думал».
Відношення з батьками: ближче до батька, мріє до кінця залишитися вірним своїм товаришам, до останнього захищати свою батьківщину
Трагізм у тому, що його сини загинули, але при різних обставинах. Андрій (молодший син) полюбив польську дівчину. І через свою любов зрадив батька і всіх своїх бойових товаришів. Він приєднався до ворожого війська і виступив у бою проти козаків. Побачивши це Тарас Бульба був шокований і сказав,- "Я тебе породив, я тебе і вб`ю." І застрелив із рушниці Андрія. Остап ( старший син) - залишався вірним своїм товаришам до останньго. Але в одній із битв його і ще декількох козаків беруть у полон і відправляють до Варшави. Там на великій площі Остапа жорстоко катували і вбили на очах батька. Так Тарас Бульба втратив обох своїх синів. Що ж стосовно вибору життєвих шляхів. На мою думку, У Андрія був вибір. Він міг подавити свої почуття і залишитися вірним своїй Батьківщині, і, можливо, тоді в нього був би шанс вижити. А в Остапа, я вважаю, не було іншого вибору. Він залишився вірним своїм життєвим принципам, захищаючи Україну від нападів поляків. Кожного разу ідучи у бій він був готовий загинути. Адже доля непередбачувана. Багато козаків полягло у битвах з ворогом. Як кажуть, не він перший, не він і останній.
Образ Остапа «Тарас Бульба» цитати
Зовнішність, портрет Остапа:
«Крепостью дышало его тело, и рыцарские его качества уже приобрели широкую силу льва»
«…два дюжие молодца, ещё смотревшие исподлобья, как недавно выпущенные семинаристы. Крепкие, здоровые лица их были покрыты первым пухом волос, которого ещё не касалась бритва».
Відношення до навчання: «…в первый год (из киевской бурсы) ещё бежал. Его возвратили, высекли страшно и засадили за книгу. Четыре раза закапывал он свой букварь в землю, и четыре раза, отодравши его бесчеловечно, покупали ему новый». Тарас Бульба пригрозив залишити сина в монастирських служках, якщо він не вивчиться всім наукам, тільки після цього Остап почав займатися.
Характер: «Остап считался всегда одним из лучших товарищей…. никогда, ни в каком случае не выдавал своих товарищей… был суров к другим побуждениям, кроме войны и разгульной пирушки… был прямодушен с равными… имел доброту…»
Юнацькі мрії: мріяв стати справжнім козаком і відправитися в Запорізьку Січ.
Поведінка під час бою: «Остапу, казалось, был на роду написан битвенпый путь и трудное знанье вершить ратные дела». Остап холоднокровно бився, «мог вымерить всю опасность», в нём «не могли не быть заметны наклонности будущего вождя».
Ставлення до товариства: до останньої хвилини свого життя залишався справжнім товаришем.
Відношення до особистого щастя: ніколи не прагнув до особистого щастя. «Он был суров к другим побуждениям, кроме войны и разгульной пирушки; по крайней мере, никогда почти о другом не думал».
Відношення з батьками: ближче до батька, мріє до кінця залишитися вірним своїм товаришам, до останнього захищати свою батьківщину
Андрій (молодший син) полюбив польську дівчину. І через свою любов зрадив батька і всіх своїх бойових товаришів. Він приєднався до ворожого війська і виступив у бою проти козаків. Побачивши це Тарас Бульба був шокований і сказав,- "Я тебе породив, я тебе і вб`ю." І застрелив із рушниці Андрія.
Остап ( старший син) - залишався вірним своїм товаришам до останньго. Але в одній із битв його і ще декількох козаків беруть у полон і відправляють до Варшави. Там на великій площі Остапа жорстоко катували і вбили на очах батька. Так Тарас Бульба втратив обох своїх синів.
Що ж стосовно вибору життєвих шляхів. На мою думку, У Андрія був вибір. Він міг подавити свої почуття і залишитися вірним своїй Батьківщині, і, можливо, тоді в нього був би шанс вижити.
А в Остапа, я вважаю, не було іншого вибору. Він залишився вірним своїм життєвим принципам, захищаючи Україну від нападів поляків. Кожного разу ідучи у бій він був готовий загинути. Адже доля непередбачувана. Багато козаків полягло у битвах з ворогом. Як кажуть, не він перший, не він і останній.