Символічні образи підсилюють психологізм повісті Коцюбинського "Дорогою ціною". Наприклад, автор порівнює Соломію з голодною вовчицею, а Остап порівнює себе і Соломію з щенятами, вони тікають від переслідувань з почуттям звірини. Не один раз введений образ голодного вовка. Всі ці образи та порівняння підсилюють розкриття психічного стану героїв.
Також епізод, коли Соломія вирішила відрізати своє волосся. Соломія дуже рішуча і складається враження, що їй байдуже, але це зовсім не так, і автор це підтверджує словами, у яких така деталь, як порівняння пасм волосся з мертвими гадюками свідчить, що жінці боляче... Або: Остап уже сивий дід з бородою і кудлатими бровами. Мутними очима вдивляється в простір. Деталь мутні очі ніби свідчить про те, що часу стекло з тих пір дуже багато і події вже перед очима постають мутно. Ще автор використовує символічний образ голодного вовка. Люди дійсно були голодні, та ще їх мучив "голод" волі.
Якби не символічні образи, повість не мала такого емоційного впливу на читача, не викликала б в його душі почуття співпереживання героям, їхній нелегкій долі, їхньому непереможному бажанню отримати волю, почуватися людьми, а не худобою панською.
Символічні образи підсилюють психологізм повісті Коцюбинського "Дорогою ціною". Наприклад, автор порівнює Соломію з голодною вовчицею, а Остап порівнює себе і Соломію з щенятами, вони тікають від переслідувань з почуттям звірини. Не один раз введений образ голодного вовка. Всі ці образи та порівняння підсилюють розкриття психічного стану героїв.
Також епізод, коли Соломія вирішила відрізати своє волосся. Соломія дуже рішуча і складається враження, що їй байдуже, але це зовсім не так, і автор це підтверджує словами, у яких така деталь, як порівняння пасм волосся з мертвими гадюками свідчить, що жінці боляче... Або: Остап уже сивий дід з бородою і кудлатими бровами. Мутними очима вдивляється в простір. Деталь мутні очі ніби свідчить про те, що часу стекло з тих пір дуже багато і події вже перед очима постають мутно. Ще автор використовує символічний образ голодного вовка. Люди дійсно були голодні, та ще їх мучив "голод" волі.
Якби не символічні образи, повість не мала такого емоційного впливу на читача, не викликала б в його душі почуття співпереживання героям, їхній нелегкій долі, їхньому непереможному бажанню отримати волю, почуватися людьми, а не худобою панською.