Скдадіть паспорт твору. 4.ТЕСТИ(письмово)
«Притча про блудного сина»
1. Ознака характеру старшого сина:
а) впертість;
б) роздратованість;
в) врівноваженість;
г) байдужіть.
2. З якою метою молодший син прагнув вирушити у подорож? Щоб:
а) віднайти красуню-молодицю і одружитися з нею;
б) здобути квітку щастя;
в) багато чому навчитися;
г) побачити світ.
3. Через що батько відмовляв молодшому синові в мандрівці? Бо той:
а) не мав грошей;
б) повсякчас хворів;
в) не вмів нічого робити;
г) часто скаржився на погіршення стану здоров’я.
4. Фразеологізм, який використано у змісті легенди:
а) «подався світ за очі»;
б) «бути чи не бути»;
в) «щоб і комар носа не підточив»;
г) «пійматися на слизькому».
5. Яким видалося подорожуючому місто, куди він приїхав:
а) малолюдним;
б) старовинним;
в) напівзруйнованим;
г) веселим.
6. Молодшому синові було приємно почувати себе серед міського люду, бо вони вважали його:
а) найспритнішим у спортивних змаганнях;
в) найбагатшим, враховуючи його зовнішність і наявність грошей;
б) наймудрішим під час розв’язування важливих справ;
г) найсильнішим, оскільки він зміг подолати хижого звіра.
7. Залишившись без грошей, герой твору вирішив спочатку продати:
а) коня;
б) шовкову сорочку;
в) шапку;
г) вуздечку.
8. Не маючи жодної копійки, молодший син улаштувався працювати:
а) кухарем;
б) шевцем;
в) теслею;
г) свинопасом.
9. Голодуючи, перебуваючи в скруті, герой вагався в рішенні щодо повернення додому, бо:
а) соромився;
б) вважав це непристойним;
в) боявся старшого брата, що той його вижене з дому;
г) не хотів чути плітки людей.
10. Батько простив свого молодшого сина, оскільки той:
а) відпрацював гроші, які безразсудливо пропиячив;
б) покаявся перед ним;
в) допомагав жебракам;
г) був ще надто молодим.
11. За що старший син дорікав батькові? Бо старий:
а) з неповагою ставився до наймитів;
б) був жадним і хитрим;
в) з радістю прийняв блудного сина;
г) не дозволяв йому одружитися на бідній дівчині.
12. Письменник, у творчості якого використано сюжет про блудного сина:
а) І. Франко;
б) С. Васильченко;
в) М. Коцюбинський;
г) Т. Шевченко.
Що таке щастя, кожен розуміє по-своєму, адже кожен з нас — індивідуальність, що має власні інтереси та уподобання. Для когось щастя—це мати автомобіль найновішої моделі, добре облаштовану квартиру з меблями, від яких тріщать стіни, та гаманець, наповнений зеленими папірцями —доларами. Можливо, це і є якась сота частина щастя. А може, й ні.
Але, на мій погляд, щастя усе ж таки не в цьому. Щастя — це мати вірних, незрадливих друзів, здатних у будь-яку хвилину прийти до тебе на до Я знаю, якщо станеться біда, я можу розраховувати на тверду руку друга. Він до мені порадою, він запропонує реальну до У цей же час мої друзі теж можуть розраховувати на мене. І я їх не підведу, не зраджу. Тоді ж що може бути кращим за це товариство, за товариську підтримку?
Краса природи рідної землі надихала багатьох митців на створення визначних шедеврів.
Природа, її гармонійна краса і щедрість присутні і в ліриці та поетичному епосі
М. Рильського, в його нарисах і оповіданнях. Про роль природи в розвитку літератури
та мистецтва поет висловився в наукових статтях "Природа і література", "Про людину, для людини", де обґрунтував "благотворний вплив природи на всі ділянки людського життя".
Рильський з дитинства кохався у природі, прагнув збагнути її таємниці:
Хіба звичайно шелестить трава,
Коли дитина у садку гуляє?
Ні! Кожная билинка там жива,
Комаха кожна щось розповідає,
І кожна грудка сірої землі
ля неї — казка і краса безкрая!
Ліричний герой Рильського ніколи не вважав себе "царем природи". Він — її талановита дитина, вірний і дбайливий син, а природа — вічне і невичерпне джерело життя і творчості:
Вона — це мати. Будь же сином,
А не естетом.
І станеш ти не папіряним —
Живим поетом.
З відчуття краси своєї медвяної землі — цієї "хліборобської матері" — народилися в душі поета високі почуття патріотизму й любові до людини, яка своєю працею оживляє, прикрашає землю.
Радість очам і серцю приносить і нива білої гречки, і червоні помідори, і молочно-сині поля, і срібло лісової води, і золото спілої пшениці та осіннього лісу