Без верби і калини нема України (за твором М. Вороного "Євшан-зілля") І. Микола Вороний — творець поетичних шедеврів. (М. Вороний — неперевершений майстер слова, автор глибоко патріотичних творів. "Навіть за умов тотальних царських заборон і переслідувань українського слова, — слушно зауважує Г. Вервес, — Вороний створив... непересічні речі, які й зараз можемо сміливо віднести до його кращих надбань".) II. Святі почуття людини, оспівані у поемі "Євшан-зілля". 1. Наскрізна ідея твору. (Через увесь твір проходить ідея любові до рідного народу, до своєї Батьківщини, до місця, де ти пустив своє коріння. І горе тій людині, яка відцуралася свого народу і, потрапивши у чужу землю, забула рідне слово, материнську пісню, батьківські заповіти.) 2. Образ ханського сина. (Ні пісня колискова, ні розповідь про нещасного батька не розбудили в хлопцеві мрій про вільне життя. І лише ароматне зілля допомагає йому згадати рідний степ, милу сторону, своїх батьків. Він ніби прокидається від довгого сну, він розуміє: Краще в ріднім краї милім Полягти кістьми, сконати, Ніж в землі чужій, ворожій В славі й шані пробувати!) III. Актуальність поеми. (В образі ханського сина М. Вороний зобразив тих українців, які забули, "чиїх батьків ми діти", тих, які мовчать і не мають сили вибороти крашу долю своїм нащадкам, тих, які шанують чужі звичаї і занедбали рідний край. Закінчуючи поему, М. Вороний ставить риторичне питання: Де ж того євшану взяти, Того зілля-привороту, Що на певний шлях направить, — Шлях у край свій повороту?!)
Дійсно,найвтщим виявом патріотищму є відповідальність за долю та благополуччя своєї Батьківщини. Задачею кожного сина України, справжнього патріота полягає у захисті інтересів країни, піклуванні про її щасливе майбутнє. Тут будуть жити і наші діти, тому треба розуміти, що повага до рідної землі- зе фактично вклад у те, що буде попереду. (Абзац) Багато літературних, і навіть справжніх героїв з історії нашої країни, віддали своє життя, коли відстоювали її незалежність. Звичайно, це не має слугувати прямим прикладом доя наслідування для нас, бо вірішення питань зброєю є негуманним, неправильним, але іноді стається так, що не зважаючи на це, воїни- захисники свого краю вимушені брати до рук автомати. (Абзац) Нерідко, у такі часи, коли люди, які багато років були братами, починають війну, виникають такі ситуації, як у творі "Оборона буші", коли не зважаючи на війну, справжні почуття перемагають ворожнечу, але кінцівка всеодно невтішна. Тому, саме зараз, коли це так важливо, кожен з нас повинен зрозуміти свої помилки і навчитися сприймати правильно те, що відбувається навколо. Можливо, якщо кожна людина спитає себе:" Навіщо це?". Щось переосмислить, і спробує змінити, і це позитивне вплине на майбутнє. Я вважаю, що кожен повинен почати з себе.
