Складіть характеристику Хухи- Моховинки за планом: 1. Опис зовнішності.
2.Характеристика вчинків.
3. Ставлення Хухи-Моховинки до інших дійових осіб.
4.Ставлення інших дійових осіб до Хухи- Моховинки.
5. Ставлення автора до Хухи-Моховинки.
6. Чому вчить нас Хуха-Моховинка?
“джури козака швайки” аналіз жанр – історико-пригодницький роман рік видання – 2007 тема «джури козака швайки» – зображення пригод дванадцятирічних хлопчиків санька та грицика у і сміливого вивідника швайки у складний період протистояння українців турецько-татарським набігам і сваволі польсько-литовських магнатів та зародження козацтва ідея «джури козака швайки» – уславлення дружби, вірності рідній землі, потреби захисту її кордонів, засудження зради проблематика “джури козака швайки” боротьба добра і зла. дружба й зрада. стосунки людей і тварин. відносини між дорослими й дітьми. духовна сила й духовний занепад. художній час і простір – події твору відбуваються у селі воронівка, на наддніпрянщині та у степах україни в 1487-1488 роках. композиція «джури козака швайки» роман в.рутківського «джури козака швайки» складається з трьох частин: частина 1 «втеча з рідного дому» частина 2 «на козацьких островах» частина 3 «джури вирушають у дорогу» частина 2 «на козацьких островах» 1) на кам’яному острові 2) це був тишкевич! 3) самі на острові 4) тишкевич 5) допит 6) гонитва 7) санькова ворожба 8) двоє серед степу 9) пастух рашит 10) в гостях у вирвизуба 11) пригоди дурної сили 12) хто ж вивідник? 13) ворожбит грицик 14) суд у плавнях 15) козацькі розмови головні герої «джури козака швайки» дванадцятирічні санько (юний ворожбит), грицик; мати санька – мокрина; пилип швайка – розвідник, його кінь вітрик, вовк барвінок дід кібчик, його онук демко дурна сила, дід ворожбит кудьма; козаки: вирвизуб, перепічка, рудий мацик, василь байлемів; татарина рашит. негативні персонажі «джури козака швайки»: пан кобильський (дістав добрячих канчуків від власного слуги і сховався від сорому та його слуга тишкевич (загинув, коли втікав з поля бою, від стріл тих, кому так вірно служив), іслам-бек, саїд-мурза (наляканий битвою у плавнях змушений визнати власну поразку), татари «джури…» поєднують максимально достовірний опис реалій часу та художній вимисел, зосереджуючись, насамперед, не на ознайомленні читачів зі звичаями та подіями певної історичної епохи, а на творенні характерів, становлення яких у непростих умовах порубіжжя розкриває перед дітьми захоплюючий світ козацької романтики. подекуди до фантастичних моментів (як-от, незвичайні здібності санька, приручені дідом кудьмою вовки), письменник розкриває вічне прагнення українців до волі, яке змушувало їх виступати проти утисків польської шляхти і підіймати шаблю на татарську орду навіть тоді, коли за спиною не було майже нікого.
Объяснение:
Образ біблейського Пророка Мойсея цікавив Івана Франка ще в юності. Тому не дивно, що мотиви пророчої самозреченості присутні уже в «Каменярах», уряді віршів збірників «З вершин і низин» і «Мій Ізмарагд».
Працюючи над поемою, Франко використав багатющий історико-культурний матеріал з життя древніх євреїв, досконально вивчив їх міфологію, релігію, історію, географію.
Робота над поемою йшла досить швидко, так як біблейська тема осмислювалась і опрацьовувалась до національної культури, історії і психології рідного народу.
Твір, на мою думку, досить складний для сприйняття. Сам Франко в передмові до другого видання поеми визначив так її тему: Мойсей помер тому, що народ не визнав його. Це, як бачимо, не біблійна тема, хоч і побудована на біблійних мотивах.
Я спочатку не зовсім зрозуміла сюжет поеми. Перечитала її вдруге, потім втретє..і І ось що виявилося: в поемі відчутна двоплановість у висвітленні подій — біблійний матеріал передається реалістично. Мойсей — це перша сюжетна лінія. Друга — український пророк Іван Франко, оточений лінивими і байдужими до долі рідного краю і онуків своїх. Він простягає до нас руки з минулої епохи, волаючи: «Встань! Прокинься! Пробудись!»
Мені так здалося, що, описуючи трагедію Мойсея, якого не прийняв народ, І.Франко мав на увазі і свою трагедію. Ми знаємо з біографії, що Іван Якович не знав у житті ні спокою, ні достатку. Він прагнув вирвати український народ з того стану, в якому той знаходився. Гадаю, що думку мою підтверджує «Пролог», в якому два настрої. З одного боку, відчутний біль і сум за талановитий народ, а з другого боку — тверда віра в світле майбутнє народу:
Та прийде час, і ти вогнистим видом
Засяєш у народів вольнім колі…
Щоб зрозуміти дальший зміст поеми, необхідно добре знати біблійну її основу. Франко не розповідає всього про життя Мойсея, про наближення ізраїльтян до Палестини.
У першій частині поет розповідає про депресію євреїв. Мойсею вподовж 40 років доводиться утримувати в євреях ентузіазм у пошуках обітованої землі, аж поки не виросло молоде покоління. Йому нелегко вести бесіду з тими, хто не бажає тривалої праці й терпіння заради високих патріотичних ідеалів. Проти нього повстають Датан і Авірон. Настає момент, коли юрба діє всупереч здоровому глузду.
Мойсей ігнорує ухвалу відступників, іде до священного каменя, щоб знову промовляти перед народом.
Він розповідає людям, як дерева обирали собі короля. Притча має алегоричний зміст і закликає громаду пробудитися, бо Ієгова вибрав для єврейського народу іншу долю— бути охоронцем людської духовності, і цим належить пишатися.
Датан звинувачує Мойсея в зраді. Мовляв, він вирвав євреїв з Єгипту тоді, коли ті зростали кількісно і могли перемогти єгиптян. Мойсей намір Датана називає безумством і виражає впевненість у тому, що євреї за ним підуть на схід. Проте Юрба не сприйняла Мойсея і прогнала його в пустелю.