Надзвичайно поетична картина природи змальована у вірші П. Тичини «Гаї шумлять...». Твір сповнений світла, радості, повноти життя. Ліричний герой сприймає навколишнє як подарунок природи — шум гаїв, хмарки в небі, гудіння дзвону, коливання достигаючих нив, шепіт трав.
І на завершення — завжди вражаюча картина сонця, що заходить над рікою, залишаючи на воді золоту доріжку та свої відблиски. Ніби розколовся навпіл сонячний диск — одна частинка у небі, друга — на тихій гладіні води. Це сонячне золото заповнює душу, спонукає до творення добра та краси.
мені дуже повість в. нестайка «тореадори з васюківки». пригоди хлопців яви та павлуші викликають захват, їхня винахідливість вражає. хлопці завжди мають безліч нових ідей, ці ідеї цікаві та оригінальні. правда, іноді задуми яви та павлуші втілюються у життя трохи не так, як планують хлопці, тоді хлопців сварять, а іноді й карають. проте рідні та друзі люблять їх, незважаючи на їхні вигадки та «винаходи».
повість в. нестайка — перша пригодницька повість української літератури, з якою я ознайомився у шкільній програмі. до того я читав зарубіжну пригодницьку літературу, правда, переважно дивився фільми. мені по-справжньому, припав до душі цей жанр. тим більше цікаво було читати про пригоди, які розгортаються у наших краях, а не десь «за далекими морями». головні герої цих пригод схожі на тебе діти, а поруч такі ж дорослі, як твої батьки чи вчителі. хоча павлуша і ява справжні шибайголови, постійно щось вигадують, але мені подобаються своєю чесністю, сміливістю та почуттям гумору. повість в. нестайка захоплює своїм сюжетом та вчить не втрачати рис, які притаманні хлопцям — персонажам повісті.
читать полностью: я недавно читала твір лесі ворониної " таємне товариство боягузів" . це надзвичайно захоплююча історія про хлопчика клима та його пригоди . клим - боязкий , несміливий парубок , який дуже боїться свого друга кактуса .він оминав його , тікав , ховався від сашка . і одного разу потрапив у секретну лабораторію ттб .там він провів експеремент , який змінив хлопця . тепер він став сміливим , уже не боявся сашка смика , був впевнений у собі . незважаючи на страх , який деколи до нього приходив , клим завжди не відступав .це доводить що він відважний і рішучий .йому довелоя подорожувати машиною часу ,виконувати інструкції бабусі соломії, щоб врятувати планету від синьомордиків . мені цей твір дуже сподобався. але найбільше герой повісті . я теж буду намагатися бути такою сміливою і рішучою , як він !
І на завершення — завжди вражаюча картина сонця, що заходить над рікою, залишаючи на воді золоту доріжку та свої відблиски. Ніби розколовся навпіл сонячний диск — одна частинка у небі, друга — на тихій гладіні води. Це сонячне золото заповнює душу, спонукає до творення добра та краси.
мені дуже повість в. нестайка «тореадори з васюківки». пригоди хлопців яви та павлуші викликають захват, їхня винахідливість вражає. хлопці завжди мають безліч нових ідей, ці ідеї цікаві та оригінальні. правда, іноді задуми яви та павлуші втілюються у життя трохи не так, як планують хлопці, тоді хлопців сварять, а іноді й карають. проте рідні та друзі люблять їх, незважаючи на їхні вигадки та «винаходи».
повість в. нестайка — перша пригодницька повість української літератури, з якою я ознайомився у шкільній програмі. до того я читав зарубіжну пригодницьку літературу, правда, переважно дивився фільми. мені по-справжньому, припав до душі цей жанр. тим більше цікаво було читати про пригоди, які розгортаються у наших краях, а не десь «за далекими морями». головні герої цих пригод схожі на тебе діти, а поруч такі ж дорослі, як твої батьки чи вчителі. хоча павлуша і ява справжні шибайголови, постійно щось вигадують, але мені подобаються своєю чесністю, сміливістю та почуттям гумору. повість в. нестайка захоплює своїм сюжетом та вчить не втрачати рис, які притаманні хлопцям — персонажам повісті.