Було це в давні часи. Напали якось на українське село татари. Загинули в бою всі чоловіки. Жінки з дітьми та літні люди кинулися в степ. Погналися вороги за ними.
Не одну й не дві години тривала погоня. Заморилися люди, почали падати під ноги татарським коням. Нападники прив’язували нещасних до сідел, щоб гнати в неволю.
Раптом назустріч вершникам кинулась дівчина. Зірвала вона з чорної коси блакитну стрічку й кинула коням під ноги. Враз зробилася зі стрічки ріка.
У дівчину полетіли гострі стріли, вп’ялися вони в дівоче тіло. Впала дівчина на зеленому березі річки.
Заїхали вершники у воду. Огорнула їх швидка течія, а мулисте дно затягло під воду. Жоден з них не виїхав на протилежний берег, і жоден не повернувся назад.
Тут люди свою рятівницю й поховали. Не повернулися вони до свого села, яке спалили татари. Оселилися над річкою, а нове село назвали Погонею.
Понеділок. Юлько стривожений сидить на уроці не зважаючи на учителя. Він боїться , адже може прийти продавщиця з магазину і вказати на нього. Його тривога не марна. Увесь клас його обговорює за спиною. Хочеться просто заплакати в подушку, але він тримається, розуміючи що сам у всьому винен. Всі сидять на уроці. Учитель пояснює матеріал. Стук в двері класу... заходить жінка з відділу поліції та літня жінка з магазину. Юлько значно зблід. Жінка упізнала юлька. Після довгої розмови, Юлькові сказали що він після такого має бути покараний і сказали стати і вийти з класу, зачекати на жінку з поліції за дверима. Беркутові було не пособі, він знав що Юлько його хотів підставити... але всежтаки став і захистив товариша. Він говорив, що не тримає образи, казав, що мабудь цей урок добряче провчив Юлька.
Перерва:
Юлько підходить до Славка Беркути , вибачається перед ним, і вони міцно жмуть один одному руку.
Кінець:
Хлопці вибачили один одного, зрозуміли що між ними було велике непорозуміння. І тепер все життя тримаються разом. Вони найкращі друзі
5 мин назад такое же делал
Объяснение:
СЕЛО ПОГОНЯ
Було це в давні часи. Напали якось на українське село татари. Загинули в бою всі чоловіки. Жінки з дітьми та літні люди кинулися в степ. Погналися вороги за ними.
Не одну й не дві години тривала погоня. Заморилися люди, почали падати під ноги татарським коням. Нападники прив’язували нещасних до сідел, щоб гнати в неволю.
Раптом назустріч вершникам кинулась дівчина. Зірвала вона з чорної коси блакитну стрічку й кинула коням під ноги. Враз зробилася зі стрічки ріка.
У дівчину полетіли гострі стріли, вп’ялися вони в дівоче тіло. Впала дівчина на зеленому березі річки.
Заїхали вершники у воду. Огорнула їх швидка течія, а мулисте дно затягло під воду. Жоден з них не виїхав на протилежний берег, і жоден не повернувся назад.
Тут люди свою рятівницю й поховали. Не повернулися вони до свого села, яке спалили татари. Оселилися над річкою, а нове село назвали Погонею.
ответ
4,6/5
24
Yaryna151205
отличник
107 ответов
10.9 тыс. пользователей, получивших
Продовження твору
Понеділок. Юлько стривожений сидить на уроці не зважаючи на учителя. Він боїться , адже може прийти продавщиця з магазину і вказати на нього. Його тривога не марна. Увесь клас його обговорює за спиною. Хочеться просто заплакати в подушку, але він тримається, розуміючи що сам у всьому винен. Всі сидять на уроці. Учитель пояснює матеріал. Стук в двері класу... заходить жінка з відділу поліції та літня жінка з магазину. Юлько значно зблід. Жінка упізнала юлька. Після довгої розмови, Юлькові сказали що він після такого має бути покараний і сказали стати і вийти з класу, зачекати на жінку з поліції за дверима. Беркутові було не пособі, він знав що Юлько його хотів підставити... але всежтаки став і захистив товариша. Він говорив, що не тримає образи, казав, що мабудь цей урок добряче провчив Юлька.
Перерва:
Юлько підходить до Славка Беркути , вибачається перед ним, і вони міцно жмуть один одному руку.
Кінець:
Хлопці вибачили один одного, зрозуміли що між ними було велике непорозуміння. І тепер все життя тримаються разом. Вони найкращі друзі