Сюжет посвящён летним месяцам: июню и июлю, в то время, когда начинается и идёт сенокос. Картина написана в реалистичном стиле, она несёт ощущение реальности от увиденного на полотне. Происходит невероятная связь человека и природы, их общение настолько тесно, что они сливаются в единой гармонии. Добиться жизни и единения с природой очень трудно, только великие мастера донести до нас все чувства, эмоции и действия людей.Главные герои крестьяне, которые изображены в разных вариациях: мужчины косят траву, женщины собирают её в снопы, другая бригада с тени дерева обедает и отдыхает. Люди вносят особый смысл полотну, они едины с природой и в тоже время находятся на разных полюсах. Посмотрите, насколько гармонично крестьяне вписываются в общий фон картины, даже несмотря на то, что все заняты разной деятельностью.На первом плане спит уставший мужчина после рабочей смены. Видно, что он сильно устал, потому что не успел принять удобную позу для сна. Труд рабочего народа стоит на первом плане. Местность и пейзаж потрясают своей реалистичностью, создаётся впечатление, что мы сами присутствуем там.Художник использует тёплые цветовые гаммы для создания образа природы: жёлтое поле, зелёная трава, голубое небо. Основные цвета в композиции Брейгель всё же отдал людям, он чётко передаёт это через крестьянскую одежду. Природа пробуждается, крестьяне начинают работать, не зря здесь проведены эти две параллели. Нам зрителям стоит задуматься о смысле бытия и о нашем предназначении в этом мире.Картина находится в Национальной галерее в Праге, если будете в тех местах, обязательно посмотрите полотно в реальности, вы получите массу впечатлений.
Україна майбутнього – це прекрасна та забезпечена держава. Ії поважають та цінують в Європі, та й в усьому світі. Сюди без перепинів та з охотою приїжджають у справах та відпочити громадяни з сусідніх країн. Людей приваблюють чисті повітря та вода, мальовничі краєвиди та дбайливо збережені історичні пам’ятники.Я думаю, це буде країна насамперед без страху. Де ніхто не озирається наїжачено, очікуючи чергового «нападу» у транспорті чи в установах. Де люди ходять вільно та дихають вільно. Де всюди, в мегаполісі, маленькому містечку чи на селі можна крокувати впевнено і не боятися крадіїв та хуліганів. І просто посміхнутися перехожому на вулиці без страху, що хтось щось «подумає»!А майбутнє України у моїй мрії прекрасне. І люди в ній прекрасні – вони вільна та творчі на роботі, запальні та підприємливі у навчанні, доброзичливі. Українцям взагалі притаманні доброзичливість та гостинність – твори багатьох українських письменників нас у цьому переконують. Культурне та мовне розмаїття в Україні майбутнього не сприймається як проблема. Яка ж це проблема? Це – дар Божий! Це культурне багатство, можливість долучитися до кількох картин світу водночас! У когось в країні немає такого багатства, а в нас є! В Україні майбутнього кожна людина поважає себе та інших, вона легко може перейти на мову сусіда , вона хоче навчитися мові співбесідника, підтримати розмову. І так само робить сусід – він вважає собі за честь говорити на мові друга …І я вірю – в українців майбутнього є віра в свою можливість перемогти, можливість бути щасливими, попри всі негаразди. Можливо, я дуже багато мрію та змальовую майбутнє надто ідеальним. Для того, щоб досягти такого рівня, потрібно дуже багато працювати, переймати провідний досвід інших країн. Але якщо вважати, що в майбутньому буде «ще гірше», то воно так і буде. Мабуть, тому наша країна бідна та має купу проблем, що більшість наших людей, особливо літніх, завжди кажуть: «а далі буде ще гірше», «ой, а що ж буде далі?». Просто руки опускаються, коли таке чуєш.А якщо сподіватися на краще та діяти теж на краще, то і майбутнє нашої країни стане набагато кращим! Корисно хоча б просто заспівати: «Усе буде добре для кожного з нас!», як популярний музичний гурт «Океан Ельзи. Та вселити в людей оптимізм та віру в майбутнє.
