У світі існує багато різних свят, але в нашій родині найбільш шанованим є Різдво Христове. Це свято відзначається відразу ж після Нового року і таїть воно в собі багато приємних несподіванок і сюрпризів. У нашій країні в цей час у дорослих і школярів тривають зимові канікули. Всі перебувають у піднесеному, чудовому настрої. Виникає дивне відчуття, ніби реальність поглинає добра дитяча казка.
Різдво — моє улюблене свято. Хочеться розповісти, як його відзначає моя родина.
У квартирі стоїть гарно прикрашена ялинка, на якій яскраво запалюються маленькі вогники гірлянди. Своїм теплим світінням вони начебто за нас у світ дитячих спогадів і мрій. І, дійсно, наступає різдвяна феєрія. Мама обов’язково ставить на стіл свічки, адже ще з давніх-давен різдвяні свічки вважалися символом домашнього вогнища. У ті далекі часи, коли в кожному будинку було вогнище, в переддень Різдва, всі наступні дванадцять днів і ночей у вогнищі горіло різдвяне поліно. У наш час вогнище замінили свічки.
Різдво завжди супроводжувалося цікавими стародавніми народними традиціями й звичаями. Люди співали колядки, ходили із зіркою, переодягалися в ряджених. Я теж дотримуюся одного різдвяного звичаю. Щороку у Святий Вечір ходжу до своєї хрещеної матері в гості й приношу їй кутю. Це традиційне різдвяне блюдо, яке обов’язково має стояти на святковому столі. В знак подяки вона дає мені подарунок та солодощі.
В гості на Різдво заведено кликати найближчих людей, адже це, перш за все, сімейне свято. Тому у нас за великим святковим столом збираються в цей вечір дорогі нам люди: бабуся, мій старший брат Роман з дружиною та сином Артемом, мої хрещені батьки. Наші посиденьки супроводжуються веселими іграми, вікторинами, піснями. Мені дуже подобається, коли мій брат починає грати на гітарі.
Різдво дуже зближує членів нашої великої родини. Я без перебільшення можу сказати, що це моє улюблене свято.
ответ: Леся Українка (ліворуч) з братом Михайлом і Маргаритою Комаровою. Одеса. Фото з серпня – вересня 1889 р.
Объяснение:
У виданні 1976 р. це фото розпливчасто датувалось початком 1890-х років.
Фото слід датувати останніми числами серпня чи першими числами вересня 1889 р. 30 серпня 1889 р. до Лесі, яка перебувала на Хаджибеївському лимані біля Одеси, приїхали мати, брат Михайло і сестра Ольга. Потім вони разом прожили кілька днів в Одесі у Комарових, і в цей час було зроблено фото [Косач-Кривинюк О. Леся Українка: хронологія життя і творчости].
У світі існує багато різних свят, але в нашій родині найбільш шанованим є Різдво Христове. Це свято відзначається відразу ж після Нового року і таїть воно в собі багато приємних несподіванок і сюрпризів. У нашій країні в цей час у дорослих і школярів тривають зимові канікули. Всі перебувають у піднесеному, чудовому настрої. Виникає дивне відчуття, ніби реальність поглинає добра дитяча казка.
Різдво — моє улюблене свято. Хочеться розповісти, як його відзначає моя родина.
У квартирі стоїть гарно прикрашена ялинка, на якій яскраво запалюються маленькі вогники гірлянди. Своїм теплим світінням вони начебто за нас у світ дитячих спогадів і мрій. І, дійсно, наступає різдвяна феєрія. Мама обов’язково ставить на стіл свічки, адже ще з давніх-давен різдвяні свічки вважалися символом домашнього вогнища. У ті далекі часи, коли в кожному будинку було вогнище, в переддень Різдва, всі наступні дванадцять днів і ночей у вогнищі горіло різдвяне поліно. У наш час вогнище замінили свічки.
Різдво завжди супроводжувалося цікавими стародавніми народними традиціями й звичаями. Люди співали колядки, ходили із зіркою, переодягалися в ряджених. Я теж дотримуюся одного різдвяного звичаю. Щороку у Святий Вечір ходжу до своєї хрещеної матері в гості й приношу їй кутю. Це традиційне різдвяне блюдо, яке обов’язково має стояти на святковому столі. В знак подяки вона дає мені подарунок та солодощі.
В гості на Різдво заведено кликати найближчих людей, адже це, перш за все, сімейне свято. Тому у нас за великим святковим столом збираються в цей вечір дорогі нам люди: бабуся, мій старший брат Роман з дружиною та сином Артемом, мої хрещені батьки. Наші посиденьки супроводжуються веселими іграми, вікторинами, піснями. Мені дуже подобається, коли мій брат починає грати на гітарі.
Різдво дуже зближує членів нашої великої родини. Я без перебільшення можу сказати, що це моє улюблене свято.
ответ: Леся Українка (ліворуч) з братом Михайлом і Маргаритою Комаровою. Одеса. Фото з серпня – вересня 1889 р.
Объяснение:
У виданні 1976 р. це фото розпливчасто датувалось початком 1890-х років.
Фото слід датувати останніми числами серпня чи першими числами вересня 1889 р. 30 серпня 1889 р. до Лесі, яка перебувала на Хаджибеївському лимані біля Одеси, приїхали мати, брат Михайло і сестра Ольга. Потім вони разом прожили кілька днів в Одесі у Комарових, і в цей час було зроблено фото [Косач-Кривинюк О. Леся Українка: хронологія життя і творчости].