Ть відповісти на питання за повістю "шпага славка беркути" 13. чим славко пояснює свою неприязнь до колишнього товариша? 14. як юлько збирався помститися славкові? 15. хто найбільше вплинув на формування характеру стефка вуса? 16. які риси характеру властиві юлькові ващуку? 17. як на нього вплинуло розчарування в батькові? 18. від кого славко дізнався про «максимальне навантаження»? що означає цей вислів? 19. чому славко перестав ходити на тренування? 20. чи здатен славко виправляти свої помилки? 21. що таке товариський суд? як персонажі повісті ставляться до того, що славка притягли до товариського суду? чи допоміг він встановити справедливість? 22. якими засобами авторці вдається заінтригувати читачів? 23. як сприймається фінал твору?

1. Летіли гуси, а назустріч один: "Добридень, сто гусей! - каже. "нас не сто, а щоб було сто, треба ще стільки, та півстільки, та чверть стільки і ще ти, то аж тоді буде сто". Скільки було гусей? 2. Яке хлоп'яче ім'я можно однаково читати з обох боків, вперед і назворот? 3. Коли людина в кімнаті буває без голови? 4. Що спершу треба зробити, лягаючи спати? 5. У млині було вісім мішків, на кожному мішку сиділо по дві миші, прийшов мельник з котом, скільки тепер стало ніг? 1. Тридцять шість. 2. Пилип. 3. Коли виставить голову у вікно. 4. Сісти. 5. Дві ноги мельника.

Сучасність – у всіх людей це слово асоціюэться з новими будівлями, проривами у науці і техніці, новомодними пристроями. Вже 21 ст., а чи можна дійсно вважати нас сучасними? Це дивлячись з якого боку подивитися. Ось наприклад я, людина, яка дивиться на все тільки своїми очима, ніколи не ввійду в положення іншого і по справжньому не до йому. Тому, для меня э тільки одна сторона бачіння цього слова. І вона така: ми – зовсім не сучасні люди! Не дивлячись на всі пристрої, вироби, для меня ми завжди залишимося дикунами з середньовіччя, хочя, може ми зараз навіть гірші за них! Так, наша мова продвинулась, кордони країн більш-менш устоялися, немаэ массових війн і погибелі, проте, ми  так і не навчилися співчуттю, взаэморозумінню, до "Для нас – любимих", чомусь у меня зразу спливаэ саме такий вислів. Всі роблять все і тільки для себе, ми ніколи не думаэмо про інших, адже "нам повинно дістатися все найкраще", ми "самі найкращі", "ми все можемо". Саме з такими слоганами і по цей день живуть люди на нашій планеті. Живуть егоїстично, лицемірно, скупо, у нас не залишилось ніякого почуття честі і гідності, все собі і тільки собі! Як по меня – це все не ознаки сучасності, а ознаки повільної загибелі останніх гарних та світлих почуттів у людини.