Я думаю, що Маруся Чурай складала пісні з приводу найрізноманітніших подій у житті. Мабуть, багато пісень до нас не дійшло, а деякі, безперечно, живуть у народі як безіменні фольклорні твори. Я вірю, що знайдуться ще дослідники творчості легендарної Марусі Чурай і ми дізнаємося багато нового і цікавого про народну поетесу.
Образ народної поетеси Марусі Чурай, її пісні надихали багатьох митців: О. Шаховського, Л. Боровиковського, С. Руданського, В. Самійленка. Буковинська письменниця О. Кобилянська поклала сюжет Марусиної пісні “Ой, не ходи, Грицю…” в основу повісті “У неділю рано зілля копала…”. Але найкращим твором, на мою думку, є роман у віршах “Маруся Чурай” Ліни Костенко, який поетеса писала у роки вимушеного мовчання.
В основу роману Ліна Костенко, як і Ольга Кобилянська, поклала відому чи не кожному українцеві пісню “Ой, не ходи, Грицю…”. Поетесі вдалося створити не просто психологічно вірогідний портрет Марусі Чурай, а й показати героїню причетною до важливих подій періоду боротьби нашого народу за незалежність.
1.Історична пісня — це ліро-епічний твір, у якому відтворено історичні події чи конкретні історичні постаті та висловлено ставлення народу до них.
2.Справжнім поетичним літописом життя українців є історичні пісні. Вони виникли ще в XV столітті в часи боротьби проти турецько-татарської навали й побутували впродовж кількох наступних століть.
3.Історичні пісні належать до найкоштовніших перлин поезії українського народу. В них знайшли відображення всі перипетії вітчизняної історії, вони розкрили перед світом кращі риси характеру наших людей: їхню працьовитість, безмежну відданість батьківщині, волелюбність, мужність і стійкість у боротьбі проти соціального і національного гніту.
Серед усіх народних пісень історичні виділяються своєю сюжетністю, насиченістю розповідними елементами, хоч у них наявні ліричні відступи, інші художні засоби, що посилюють емоційний потенціал твору, забезпечують його краще сприйняття. Це було продовженням традицій народного епосу й лірики, започаткованих у добу Київської Русі.
4.в пісні «Зажурилась Україна» поряд із зображенням картини народних страждань звучить рішучий, сповнений ентузіазму заклик зібрати всі сили задля захисту рідної землі. Незважаючи на горе, спричинене війною, загальний настрій твору піднесений, пов’язаний з усвідомленням шляхетної і справедливої мети — звільнення батьківщини, мети, заради якої варто пожертвувати навіть власним життям.
Провідний мотив історичної пісні та ой як крикнув же та козак Сірко: бути гідним захисником рідної землі та своєї честі.
звеличення хоробрості, мужності та патріотичності українських воїнів та козака Сірка.
Я думаю, що Маруся Чурай складала пісні з приводу найрізноманітніших подій у житті. Мабуть, багато пісень до нас не дійшло, а деякі, безперечно, живуть у народі як безіменні фольклорні твори. Я вірю, що знайдуться ще дослідники творчості легендарної Марусі Чурай і ми дізнаємося багато нового і цікавого про народну поетесу.
Образ народної поетеси Марусі Чурай, її пісні надихали багатьох митців: О. Шаховського, Л. Боровиковського, С. Руданського, В. Самійленка. Буковинська письменниця О. Кобилянська поклала сюжет Марусиної пісні “Ой, не ходи, Грицю…” в основу повісті “У неділю рано зілля копала…”. Але найкращим твором, на мою думку, є роман у віршах “Маруся Чурай” Ліни Костенко, який поетеса писала у роки вимушеного мовчання.
В основу роману Ліна Костенко, як і Ольга Кобилянська, поклала відому чи не кожному українцеві пісню “Ой, не ходи, Грицю…”. Поетесі вдалося створити не просто психологічно вірогідний портрет Марусі Чурай, а й показати героїню причетною до важливих подій періоду боротьби нашого народу за незалежність.
Объяснение:
1.Історична пісня — це ліро-епічний твір, у якому відтворено історичні події чи конкретні історичні постаті та висловлено ставлення народу до них.
2.Справжнім поетичним літописом життя українців є історичні пісні. Вони виникли ще в XV столітті в часи боротьби проти турецько-татарської навали й побутували впродовж кількох наступних століть.
3.Історичні пісні належать до найкоштовніших перлин поезії українського народу. В них знайшли відображення всі перипетії вітчизняної історії, вони розкрили перед світом кращі риси характеру наших людей: їхню працьовитість, безмежну відданість батьківщині, волелюбність, мужність і стійкість у боротьбі проти соціального і національного гніту.
Серед усіх народних пісень історичні виділяються своєю сюжетністю, насиченістю розповідними елементами, хоч у них наявні ліричні відступи, інші художні засоби, що посилюють емоційний потенціал твору, забезпечують його краще сприйняття. Це було продовженням традицій народного епосу й лірики, започаткованих у добу Київської Русі.
4.в пісні «Зажурилась Україна» поряд із зображенням картини народних страждань звучить рішучий, сповнений ентузіазму заклик зібрати всі сили задля захисту рідної землі. Незважаючи на горе, спричинене війною, загальний настрій твору піднесений, пов’язаний з усвідомленням шляхетної і справедливої мети — звільнення батьківщини, мети, заради якої варто пожертвувати навіть власним життям.
Провідний мотив історичної пісні та ой як крикнув же та козак Сірко: бути гідним захисником рідної землі та своєї честі.
звеличення хоробрості, мужності та патріотичності українських воїнів та козака Сірка.