Тестові завдання. Обери одну
правильну відповідь на кожне
питання.
1. Повість М. Стельмаха «Гуси-лебеді
летять...» є:
а) історичною;
б) автобіографічною;
в) соціально-побутовою.
2. Хто з героїв повісті розповідає
Михайликові про сонячні ключі?
а) Батько;
б) дядько Себастіян;
в) дід Дем ян.
3. Чим найбільше любив займатися
Михайлик?
а) Випасати коней;
б) саджати разом із матір ю на городі;
в) читати книжки.
4. Як мати поставилась до прояву
милосердя з боку Михайлика до бідної
жінки?
а) Одобрила вчинок сина;
б) почала кричати на хлопця;
в) розгнівалась, що він забрав останнє
насіння.
5. Від імені кого ведеться розповідь у
повісті М. Стельмаха «Гуси-лебеді
летять...»?
а) Автора; б) Михайлика; в) діда
Дем яна.
6. Під впливом чого формувалася душа
малого Михайлика?
а) Розповідей однолітків;
б) поведінки дорослих;
в) краси природи та прочитаних книжок.
7. Кому з героїв повісті належать слова:
«От і принесли нам лебеді на крилах
життя»?
а) Батьку Панасу;
б) діду Дем яну;
в) матері Ганні.
8. Які основні риси характеру
притаманні Михайликові?
а) Допитливість, милосердя,
працелюбність
б) наполегливість, жадібність, почуття
гумору;
в) кмітливість, ледачкуватість,
злопам
ятність.
9. Дайте розгорнуту відповідь на одне
із запитань.
1) Який епізод повісті М. Стельмаха
«Гуси-лебеді летять...» вам найбільше
сподобався й чим саме?
2) Кого з дійових осіб повісті Г.
Тютюнника «Климко» ви запам'ятали
найбільше? Хто з них викликав у вас
симпатію? Чим саме?
Читаючи твір Віктора Близнеця "Звук павутинки", я поринув у дивовижний світ, де реальне тісно сплітається з вигаданим і цим породжує певну рівновагу. Ця гармонія створює справжню красу, яка, на мою думку, має сили врятувати весь світ.
Найтонше цю красу, своїм серцем, сприймає маленький допитливий хлопчик Льонька. Його світ - це водночас викохана в мріях надія і така реальна і страшна смерть - дівчинка Ніна і науковець Адам. В їх оточенні Льоня помічає найменший порух природи - звук павутинки. Це вже і є тією красою, що здатна милувати не тільки очі або слух, а й зазирає глибше - у саму душу.
Отже, найкращі фарби - це почуття людини, а природа - це картина, що ніби та павутинка сплітається з душею людини, непереможним творінням справжньої краси.
Читаючи твір Віктора Близнеця "Звук павутинки", я поринла у дивовижний світ, де реальне тісно сплітається з вигаданим і цим породжує певну рівновагу. Ця гармонія створює справжню красу, яка, на мою думку, має сили врятувати весь світ.
Найтонше цю красу, своїм серцем, сприймає маленький допитливий хлопчик Льонька. Його світ - це водночас викохана в мріях надія і така реальна і страшна смерть - дівчинка Ніна і науковець Адам. В їх оточенні Льоня помічає найменший порух природи - звук павутинки. Це вже і є тією красою, що здатна милувати не тільки очі або слух, а й зазирає глибше - у саму душу.
Отже, найкращі фарби - це почуття людини, а природа - це картина, що ніби та павутинка сплітається з душею людини, непереможним творінням справжньої краси.