Тестова перевірка знань студентів за темою

«Зачарована Десна» Олександра Довженка»

Тести, що подаються нижче, побудовані так: в одній колонці - проблеми, завдання, питання, назви персонажів, предметів тощо, в ІНШІЙ, навпроти, -- пояснення, відповідні цитати чи стислий переказ якогось епізоду, думки, з приводу, одне слово, відповіді. Кількість пунктів в обох колонках однакова, але розташування відповідей хаотичне. Отже, треба знайти пари, питання - і відповідь на нього.

Тест 1. Зачарований світ малого Сашка.

1. Прагнення робити добро. 1. У човні.

2. Роздуми про приємне і неприємне. 2. Пошанування людей.

3. Бажання пізнати навколишній світ. 3. На сінокосі,

4. Тонке відчуття краси природи. ' 4.У городі.

Тест 2. Роздуми за картиною страшного Божого суду,

1. Батькові чорти наливали в рот гарячу смолу. 1 . За довгий язик.

2. Баба лизала сковороду. 2. Він — чорнокнижник.

3. Діда тримав у руках сам диявол. 3. Щоб не пив горілки і не бив матері.

Тест 3. Визначення світоглядних позицій Довженка - митця.

1. "Я син свого часу і весь належу сучасникам своїм". 1. Єдність людини (митця) і природи.

2. "Сучасне завжди по дорозі з минулого в майбутнє". 2. Естетичні засади творчості Довженка.

3. "Світ одкривався перед ясними очима перших літ 3. Осмислення вічного життєвого пізнання". закону розвитку людства.

4. "Щасливий я, що <...> не втратив щастя бачити зорі 4. Митець і народ.

навіть у буденних калюжах на життєвих шляхах".

5. "Жили ми в повній гармонії з силами природи". 5. Великий світ малої дитини.

У "Зачарованій Десні" створено цілий мікрокосмос людського буття. Той невеликий клаптик землі біля Десни - це той земний рай, що його Довженко не бачив більше ніде й ніколи в дорослому житті.

Тест 4. Тварини і птахи у змістовій канві кіноповісті.

1. Ворона. 1. Втілення вірності людині.

2. Пірат. 2. Вчить любити свободу.

3. Коні. 3. Провіщає погоду на косовиці.

4. Лев. 4. Відчувають селянську недолю.

Максим Рильський писав; "Масштаби довженківського мислення були неосяжні. Але був один центр, навколо якого обертаються усі створені Довженком образи і картини. Це — боротьба людини за гармонійне, прекрасне, розумне, одухотворене..." У "Зачарованій Десні" Довженко створює тлу галерею типових народних характерів.

Тест 5. Кому з героїв твору належать наведені авторські характеристики?

1. Батьку. 1. Любив гарну бесіду й добре слово.

2. Діду Семену. 2. Жарт любив, точне, влучне слово.

3. Матері. 3. Без прокльонів не могла прожити дня.

4.Бабі. 4. Любила саджати що-небудь у землю, "щоб

проізростало”.

Тест 6. Доповнити портрети героїв твору.

1. "У нас був дід, схожий на ..." 1. Батько.

2. "Багато бачив я гарних людей, ну такого, 2. Баба, як..., не бачив".

3. "...була маленька й така прудка і очі мала такі 3. Бог. видющі й гострі".

Кіноповість "Зачарована Десна" по праву називають історичним нарисом автобіографічного характеру. Але не тільки. Це ще й повість про історичну долю нації.

Тест 7. Проблематика кіноповісті і відображення її в тексті.

■

1. Культура. 1, Описи косовиці, Десни, городу.

2. Сімейні традиції. 2. Діалог коней.

3. Роль праці в житті українців. 3. Традиції Великодня, Різдва, похорону.

4. Рідна природа. 4. Звичаї в Сашковій родині.

5. Недоля українського села. 5. Розповіді про дядька Самійла, батька, матір.

Тест 8. "Зачарована Десна" як енциклопедія народознавства.

1. "Батько сидів з веслом на кормі... Він почував 1. Похорон. себе Потім співали другі і треті дівки.

Чого тільки не чув 2. Великдень. я про себе".

3. "Обвішані великими торбами... вони співали своїх 3. Різдво моторошних пісень..."

"Зачарована Десна" не має чіткого сюжету з послідовним розвитком подій. Складається вона зі схожих на новели окремих спогадів і нагадує запашний та розкішний букет зібраних на березі Десни квітів.

Тест 9. Доповнити текст у реченнях.

1. "До чого ж гарно й весело було в нашому.

2. "Більш за все дід любив..."

3. "Більш за все в світі любив я..."

1.Музика клепання коси.

2.Город.

2. 3. Сонце.

Тест 10.

1. "Коли б його пустили з він ... би всю 1. Сучасне.

земну кулю".

2. "...завжди на дорозі з минулого в майбутнє". 2. Косар.

3. "Дядько Самійло не був ні професором, ні лікарем, 3. Коса, косити.

ні інженером. Він був..."

У кіноповісті переплелись трагізм і гумор, епічність і ліризм, пісенність і казковість. Мова героїв чітко індивідуалізована і є прекрасним засобом характеристики героїв та відображення їхнього світогляду.

Тест 11. Кому належать речення-звертання?

1. "Мати Божа, Царице Небесна, голубонько моя... 1. Автор.

2. "Благословенна будь, моя незаймана дівице Десно..." 2. Малий Сашко.

3. "Ой, діду, діду, у нас баба вмерла, їй-богу, правда". 3. Баба.

Тест 12.

1. "А Десна не висохне, тату?" 1. Автор.

2. "Тепер, синку, риба розумніша". 2. Малий Сашко.

3. "Далека красо моя! Щасливий я, що народився

на твоєму березі". 3. Батько.

ПАСПОРТ ТВОРУ

Рід літератури «Лісова пісня»: драма.

Жанр «Лісова пісня»: драма-феєрія (твір, у якому реальне поєднується з фантастичним, діють каз­кові персонажі).

Тема «Лісова пісня»: розкриття зв’язку людини й природи, безсмертя вічних людських цінностей, добра і зла, волі як основного джерела щастя людини, різниці між високим покликанням людської душі та дрібним буденним життям, яка й призводить героя до трагедії. Ідея «Лісова пісня»: нездоланності життя, невмирущості мрії людини: Ні! Я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає.   віра в те, що найвищі людські життєві цінності безсмертні: що більше таких цінностей має людина, то світліші її ідеали, глибша і чистіша людська сут­ність. Тобто Добро завжди перемагає Зло. Дійові особи «Лісова пісня»: головні персонажі: Мавка, Лукаш; другорядні персонажі: дядько Лев, Лукашева мати, Килина, діти Килини; міфічні персонажі: «Той, що греблі рве», Потерчата, Русалка, Водяник, Русалка Польова, Доля, Злидні, Перелесник, Пропасниця, Куць, Лісовик, «Той, що в скалі сидить». Композиція «Лісова пісня»: найхарактернішою особливістю композиції «Лісової пісні» є органічне пере­плетення життя двох світів — природи й людини. Стосунки між людьми й лісовими істотами дають імпульси до зародження і розвитку конфлікту, що визначає сюжет феєрії, в якому розкриваються характери дійових осіб, реалі­зується творчий задум автора. Складається з прологу і трьох частин. Зовнішньою композиційною особливі­стю драми є відсутність поділу актів на яви. Пролог являє собою самостійну драматичну сцену, прямо не зв’язану з розвитком сюжету. Він уводить чита­ча у світ природи, знайомить із фантастичними істотами, які заселяють во­линські хащі та лісове озеро. У пролозі окреслюється недобре, вороже став­лення «водяного роду» до людини. Згодом воно позначиться на подальшому розвитку подій; природа — повноправна дійова особа п’єси. Композиційно драма складається з прологу й трьох дій, співвіднесених з різ­ними порами року, із зародженням, розвитком, згасанням інтимних почуттів і переживань Мавки та Лукаша. Пролог уводить читача у світ казки, в якій діють фантастичні істоти, містить у зародку вияви всіх конфліктів, реалізова­них у драмі. Композиційну роль у творі відіграють картини природи. Сюжет твору становить історія кохання Мавки й Лукаша. Пори року змінюються відповідно до розвитку почуттів Мавки й Лукаша: провесна — пробудження кохання; весна— його розквіт; пізнє літо — зрада Лукаша (відбувається зав’язка конфлікту і перипетії кохання); осінь-зима — смерть Лукаша, але миттєвості весни символізують перемогу над смертю і поєднання душ зако­ханих; у такий б авторка підкреслює також і багатогранний зв’язок лю­дини й природи. Особливість сюжетної побудови «Лісової пісні» виявляється у наявності двох кульмінаційних вершин, адже після першої кульмінації (Лукаш зраджує Ма­вку і сватає Килину; його вибір штовхає Мавку в обійми «Того, що в скалі сидить») події не йдуть на спад — третя дія («пізня осінь») виявляє колоса­льну боротьбу пристрастей: Лукаш перетворюється на вовкулаку і знову стає людиною, Килина заклинає Мавку, перетворивши її на вербу. Розв’язка твору оптимістична: краса — вічна, як світ. Твір завершується ремаркою-епілогом: звучить «переможний спів кохання», «зимовий день зміня­ється в ясну, місячну весняну ніч», що єднає в пориві любові Мавку й Лука­ша. Заметіль білого цвіту переходить у сніговицю. Коли вона минає, видно нерухомого Лукаша з усміхом щастя на устах. Новаторство Лесі Українки у змалюванні природи в «Лісовій пісні» виявля­ється у синтезі різних видів мистецтв, своєрідному кінематографічному ефе­кті, що передбачає швидку зміну звуків, рухів і навіть часу. У створенні відповідного емоційного настрою важлива роль належить широ­ким поетичним ремаркам, які викликають в уяві читача відповідне пейзажне тло, сприяють докладнішому розкриттю світу дійових осіб.

Олесь — маленький хлопчик, якому все цікаво, особливо те, що відбувається в лісі. Він зображується одинаком, тому що інші діти не поділяють його інтересів. Навіть дорослі не розуміють його, що призводить до конфліктних ситуацій.

Олесь небайдужий (не проходить мимо, допомагає), добрий та співчутливий (підпер у лісі вмираючу сосну діда не перевантажувати коня), доброзичливий та сердечний (залишив шишку для дятла), не байдужий до чужого болю (плаче, бо щука з'їла пліточку), любить тварин (намагається врятувати пліточку, обороняє коня), слухняний (йде узимку до школи бором), не тримає зла й уміє прощати (зворушений від примирення з Федьком Тойкалом), товариський (за пиріжок і теплі слова однокласника  віддячує усім, що має у кишенях), старанний (гарно вчиться, є відмінником), творчий (любить малювати), допитливий (приглядається до природи гає, ніби дослідник, розпитується про тварин), вміє фантазувати (річка – це безтурботна хата, дерева біжать навипередки з Олесем), мрійний (сняться казки, де добро перемагає зло), тонко відчуває несправедливість і чесний (не погоджується з настановами діда, засмучений, бо дід його не розуміє). Наївно по-дитячому протестує проти несправедливості (утікає з уроку малювання, не вечеряє з дідом).

Объяснение: