Потрібно вміти прощати, по-доброму ставитися до людей, допомагати їм у скрутну хвилину, бути вірним. Люди завжди мають уміти відрізнити справжню красу від не справжньої. Краса, поєднана з добром,— велика сила.Справжнє мистецтво має дивовижний, чудодійний вплив на людину Авторський задум казки Г.К. Андерсена «Соловей» полягає у протиставленні істинної краси та штучної красивості, ствердженні всеперемагаючої сили мистецтва та висміюванні невігластва, відсутності розуміння природи й мистецтва, бездушності й низькопоклонства перед вельможними людьми.
Цей твір має чотирьох головних героїв: Захар Беркут — голова громади на Тухольщиною, Максим Беркут — його син, Тугар Вовка — боярин, Мирослава — його донька. Всі ці люди в повісті змушені робити свій власний вибір. Детально зупинимося на кожному і спробуємо з'ясувати, що примушує людей діяти так, а не інакше.
Захар Беркут — літня людина, формальний лідер громади не тільки в своєму селі, а й користується авторитетом на усією Тухольщиною. Він є найстарішим членом громади, вихований як незалежне від князя і його оточення особа. Всі його справи - лише на користь громади. Вже з дитинства засвоїв ідею чесності і справедливості. Обрав цілковите служіння людям свого села і вже не здатний зробити іншого вибору. А така можливість була: двічі монголо-татари пропонували йому обміняти життя свого сина на порятунок селища. Але Захар приймав рішення з позиції не власної користі, а з позиції вірності обов'язків. Якщо він пообіцяв до в обороні Тухольщини, то він буде
Потрібно вміти прощати, по-доброму ставитися до людей, допомагати їм у скрутну хвилину, бути вірним. Люди завжди мають уміти відрізнити справжню красу від не справжньої. Краса, поєднана з добром,— велика сила.Справжнє мистецтво має дивовижний, чудодійний вплив на людину Авторський задум казки Г.К. Андерсена «Соловей» полягає у протиставленні істинної краси та штучної красивості, ствердженні всеперемагаючої сили мистецтва та висміюванні невігластва, відсутності розуміння природи й мистецтва, бездушності й низькопоклонства перед вельможними людьми.
Цей твір має чотирьох головних героїв: Захар Беркут — голова громади на Тухольщиною, Максим Беркут — його син, Тугар Вовка — боярин, Мирослава — його донька. Всі ці люди в повісті змушені робити свій власний вибір. Детально зупинимося на кожному і спробуємо з'ясувати, що примушує людей діяти так, а не інакше.
Захар Беркут — літня людина, формальний лідер громади не тільки в своєму селі, а й користується авторитетом на усією Тухольщиною. Він є найстарішим членом громади, вихований як незалежне від князя і його оточення особа. Всі його справи - лише на користь громади. Вже з дитинства засвоїв ідею чесності і справедливості. Обрав цілковите служіння людям свого села і вже не здатний зробити іншого вибору. А така можливість була: двічі монголо-татари пропонували йому обміняти життя свого сина на порятунок селища. Але Захар приймав рішення з позиції не власної користі, а з позиції вірності обов'язків. Якщо він пообіцяв до в обороні Тухольщини, то він буде