"Іван Франко – один з найвидатніших українських поетів та прозаїків кінця дев’ятнадцятого – початку двадцятого сторіччя. Увійшовши в історію не тільки як митець, але також як літературний критик, публіцист, белетрист і громадський діяч, він зробив непомірно великий внесок у розвиток та збереження української культури, являвся одним із перших реалістів та відзначився як головний поет пошевченківської доби. Його дійсно багатогранна творчість не була зосереджена лише на декількох темах – вона охоплювала як сюжети із життя та боротьби українського народу, так і переживання самого автора, його філософські роздуми, революційні заклики, тощо.
До того ж, словесна майстерність Івана Франко не закінчувалася лише такими поетичними збірками, як наприклад «Зів’яле листя», або «З вершин і низин» - вона так само сильно проявлялася у більш ширших епічних поемах, новелах, романах та оповіданнях. До речі, останніх нараховується десь понад сотню і відрізняються вони дивовижним жанровим багатством, особливо правдоподібним описанням долі різних в суспільства, а також, глибоким аналізом особливостей тогочасного соціуму.
І тут також не заважало б справедливо звернути увагу на те, що саме творче надбання цього видатного літератора є справжньою мистецькою спадщиною для нашої країни, оскільки по-перше, питання, що були порушені у його творах, незалежно від епохи завжди являються актуальними, однак у той самий час, мають велику історичну цінність – немов відображення його сучасності , ідеї, бажання пробудити в серцях читачів притаманну кожній людині національну гордість, жаги відстояти інтереси власного народу.
По-друге, однозначно, письменницька діяльність Івана Франко була настільки масштабною за своїм розмахом, що змогла охопити також галузь літератури у якомусь сенсі наукової, цілковито спрямованої на затвердження думки про єдину українську мову мову, підтвердженням чого служать такі його роботи, як «Етимологія і фонетика в южноруській мові», «Літературна мова і діалекти», та інше.
По-третє, окрім усього вище перерахованого, Франко також немало збагатив українську драматургію, показавши себе майстром соціально-психологічної та історичної драми й комедії, поповнив перечень дитячої літератури та відзначився своєю перекладницькою діяльністю.
Проте, і це ще не повний перелік заслуг даного майстра слова. Його можна продовжувати до нескінченності, але одне залишається стовідсотково очевидним – за всю історію української письменності, ніколи не було і не буде настільки видатної особистості, як Іван Франко."
До того ж, словесна майстерність Івана Франко не закінчувалася лише такими поетичними збірками, як наприклад «Зів’яле листя», або «З вершин і низин» - вона так само сильно проявлялася у більш ширших епічних поемах, новелах, романах та оповіданнях. До речі, останніх нараховується десь понад сотню і відрізняються вони дивовижним жанровим багатством, особливо правдоподібним описанням долі різних в суспільства, а також, глибоким аналізом особливостей тогочасного соціуму.
І тут також не заважало б справедливо звернути увагу на те, що саме творче надбання цього видатного літератора є справжньою мистецькою спадщиною для нашої країни, оскільки по-перше, питання, що були порушені у його творах, незалежно від епохи завжди являються актуальними, однак у той самий час, мають велику історичну цінність – немов відображення його сучасності , ідеї, бажання пробудити в серцях читачів притаманну кожній людині національну гордість, жаги відстояти інтереси власного народу.
По-друге, однозначно, письменницька діяльність Івана Франко була настільки масштабною за своїм розмахом, що змогла охопити також галузь літератури у якомусь сенсі наукової, цілковито спрямованої на затвердження думки про єдину українську мову мову, підтвердженням чого служать такі його роботи, як «Етимологія і фонетика в южноруській мові», «Літературна мова і діалекти», та інше.
По-третє, окрім усього вище перерахованого, Франко також немало збагатив українську драматургію, показавши себе майстром соціально-психологічної та історичної драми й комедії, поповнив перечень дитячої літератури та відзначився своєю перекладницькою діяльністю.
Проте, і це ще не повний перелік заслуг даного майстра слова. Його можна продовжувати до нескінченності, але одне залишається стовідсотково очевидним – за всю історію української письменності, ніколи не було і не буде настільки видатної особистості, як Іван Франко."