Я прочитала книгу Полліанна.Це дуже гарна книга,вона входить до мирової класики.Там розповідається про дівчинку, в якій померли тато й мама,але перед цим її тато навчив її грати в "гру радість".Коли померли її родичі вона поїхала до своєї тїтки Поллі,яка взялася до її виховання,ще Полліанна познайомилася с багатьма цікавими людьми і у підсумку весь городок був окутаний у павутину "гри в радість"!Цей твір мені дуже сподобався.Тому що він повчає ніколи не опускати руки тому, що легких шляхів у щасливе майбутне не буває.
