"Шукай приоди і життя буде веселішим" - сказав мені татусь. Але моя мама і я сприйняли це, як жарт. Проходило багато часу, баато років, баато місяців, баато тижнів я забула про цю розмову. Але потім я втрапляла і втрапляла в різні халепи. Я спочатку все сприймала близько до серця. А потім почала все це сприймати якось байдуже. Я знайла авдяки цим пригодам справжніх друзів. І я можу сказати, що татусь був правий, бо без пригод життя стає нудним.
