Мені здається, що людина — це не просто назва певної істоти. Це звання. І, як кожне звання, воно передбачає високу відповідальність. Злу і жорстоку людину ми називаємо нелюдяною. Щось страшне і жахливе ми називаємо нелюдським. Отже, такі риси не належать людині. Інколи це слово пишеться з великої літери — Людина. Мені здається це правильним. Людяність — це добро, це чесність, це турбота про інших, це здатність прийти на до Тільки такою може бути справжня людина.Людина робить добро, не чекаючи винагороди за це. Інколи вона навіть може постраждати через це. Пожежник, який рятує від вогню дитину, не думає про власну небезпеку. Він робить добро, його вчинок називається людяним, а сам він є Людиною.Інколи про сміливу, відповідальну, сильну і добру людину можна почути, що це “справжня людина”. Значить, боягузлива, підступна, зла людина є “несправжньою”. То чи можна назвати таку істоту взагалі людиною? Я вважаю, що ні.Звання людини покладає на нас велику відповідальність. І ми повинні відповідати цьому званню.
тарас шевченко відома і талановита людина на весь світ : він і поет і прозаїк і драматург і художник і скульптор . не знайдеться в україні жодної людини яка б у своєму житті не чула про нього чи не читала його "кобзаря" . ще моя прабабуся знала всі твори "кобзаря " напам'ять. творчість тараса передавалася з покоління в покоління . "кобзар" -це і пісенник і енциклопедія і книга з історії україни з народознавства. тарас шевченко - вірний син своєї україни . він був "закоханий" в свою батькывщину, мріяв про її свободу і незалежність. де б він не був завжди згадував рідні місця. шевченко й україна невід"ємні один від одного . велика кількість його творів перейнята болем щодо становища його народу усієї держави. мені сподобався вірш "думи мої думи мої" .в цьому творі поет розмірковує про роль поета і поезії у житті суспільства . це пісня дума сповнена суму й болю . поет сумував за рідним краєм вболівав за його долю страждав від того що кріпаки-українці знаходятся в панській неволі терплять знущання . тарас шевченко звертається до своїх дум із сподіваням і вірою у вільне життя співвітчизників. твори поета вчать нас мудрості любові до рідного краю і народунашої мови чесності справедливості порядності . і ми українці повинні вірити і робити все як вчить нас жити великий шевченко, жити дружно, мати "краще життя" віру і надію, що україна буде і що зійде над нею "щаслива зоря" свободи й розквіту
тарас шевченко відома і талановита людина на весь світ : він і поет і прозаїк і драматург і художник і скульптор . не знайдеться в україні жодної людини яка б у своєму житті не чула про нього чи не читала його "кобзаря" . ще моя прабабуся знала всі твори "кобзаря " напам'ять. творчість тараса передавалася з покоління в покоління . "кобзар" -це і пісенник і енциклопедія і книга з історії україни з народознавства. тарас шевченко - вірний син своєї україни . він був "закоханий" в свою батькывщину, мріяв про її свободу і незалежність. де б він не був завжди згадував рідні місця. шевченко й україна невід"ємні один від одного . велика кількість його творів перейнята болем щодо становища його народу усієї держави. мені сподобався вірш "думи мої думи мої" .в цьому творі поет розмірковує про роль поета і поезії у житті суспільства . це пісня дума сповнена суму й болю . поет сумував за рідним краєм вболівав за його долю страждав від того що кріпаки-українці знаходятся в панській неволі терплять знущання . тарас шевченко звертається до своїх дум із сподіваням і вірою у вільне життя співвітчизників. твори поета вчать нас мудрості любові до рідного краю і народунашої мови чесності справедливості порядності . і ми українці повинні вірити і робити все як вчить нас жити великий шевченко, жити дружно, мати "краще життя" віру і надію, що україна буде і що зійде над нею "щаслива зоря" свободи й розквіту