Твір- роздум на тему мої враження від повісті тіні забутих предків михайла коцюбинського

Є такий вираз "примножувати добро". Я поцікавилася в знайомих, що означає він конкретно для них. 

Хтось сказав, що примножувати добро — це означає придбати собі якісь добротні речі, тобто накопичувати матеріальні цінності, бо вони є для них показником гарного, забезпеченого життя. 

Інші відповідали, що для них це означає віддавати людям свою ласку, тепло, доброту. За отримане від когось добро розплачуватися ним, а отже, його примножувати. Таким чином, примножувати означає віддавати. 

Мені до душі слова В. Симоненка, який писав: 

Живе лиш той, хто не живе для себе, Хто для інших виборює життя. 

А до якої думки схиляєтеся ви?

Я думаю, що розуміння тварин-це чудовий дар! Який знадобиться мені, наприклад якщо загублюсь у лісі, бо я зможу запросто запитати дорогу у прашок чи у зайця. Або навіть просто поговорити з кимось, на приклад якщо дома нікого, окрім кота. Щоб не було нудно я зножу з ним поговорити.
 Та й взагалі, з легкістю зможу стати ветеренаром, як доктор Дулітл, тварини самі будуть казати що в них болить! Це уже зручно! А ще, я стану перша у світі людина, яка розмовляє з тваринами: мене будуть показувати по телебаченню, брати інтерв'ю для журнальної статті і можливо датуть якусь нагороду!
 Тож на мою думку це чудове вміння, розмовляти з тваринами.