в основі найвизначнішої повісті григорія квітки-основ*яненка «маруся» покладена історія взаємного, відданого, однак нещасного кохання. молода пара є втіленням довершеності. ідеалізація головних героїв відчувається в описі їх зовнішності, манер, поведінки. портрети молодих людей змальовано поетично та тонко. автор присвоює головним героям ідеальні риси, такі як віра в бога, слухняність, співчутливість, працьовитість, доброчесність та благородність.
в образі дівчини-селянки марусі втілені найкращі риси українки. її природня краса гармонійно поєднується з багатим внутрішнім світом, котрі створюють ідеал українського дівоцтва. зображуючи головну героїню автор широко користується засобами фольклорного зображення духовності дівчини-красуні, вдається до ліризму народної пісенності та сентименталізму. її мова пересипана пестливими словами та зверненнями, емоційною лексикою, українськими прислів*ями та приказками. в образі молодого юнака василя, головного героя повісті квітки-основ*яненка, найкращого зображення дістають риси сентименталізму. він щиро переживає розставання з коханою на кладовищі, її смерть, а згодом відхід від звичного життя.
автор показав душевне багатство, моральну чистоту, котрими наділені прості українські селяни. основною з чеснот, притаманних тогочасному люду, квітка-основ*яненко вважав релігійність як основу послушності, смиренності та високої моральності людей. повість «маруся» здатна викликати сльози, переконати, що українці мають мелодійну та безсмертну мову, багату культуру.
в основі найвизначнішої повісті григорія квітки-основ*яненка «маруся» покладена історія взаємного, відданого, однак нещасного кохання. молода пара є втіленням довершеності. ідеалізація головних героїв відчувається в описі їх зовнішності, манер, поведінки. портрети молодих людей змальовано поетично та тонко. автор присвоює головним героям ідеальні риси, такі як віра в бога, слухняність, співчутливість, працьовитість, доброчесність та благородність.
в образі дівчини-селянки марусі втілені найкращі риси українки. її природня краса гармонійно поєднується з багатим внутрішнім світом, котрі створюють ідеал українського дівоцтва. зображуючи головну героїню автор широко користується засобами фольклорного зображення духовності дівчини-красуні, вдається до ліризму народної пісенності та сентименталізму. її мова пересипана пестливими словами та зверненнями, емоційною лексикою, українськими прислів*ями та приказками. в образі молодого юнака василя, головного героя повісті квітки-основ*яненка, найкращого зображення дістають риси сентименталізму. він щиро переживає розставання з коханою на кладовищі, її смерть, а згодом відхід від звичного життя.
автор показав душевне багатство, моральну чистоту, котрими наділені прості українські селяни. основною з чеснот, притаманних тогочасному люду, квітка-основ*яненко вважав релігійність як основу послушності, смиренності та високої моральності людей. повість «маруся» здатна викликати сльози, переконати, що українці мають мелодійну та безсмертну мову, багату культуру.