Багато хто говорить, що зараз життя складне, бо скрізь нужденність, свавілля багатих, корупція. Але , коли постає питання , що робити, то переходять до політичної теми та обов"язків держави перед народом.
Я не зовсім згоден з такими відповідями. Дійсно, було б гарно, якщоб держава карала за хабари та злочини, будувала би будинки для немічних та сиріт, давала можливість всім заробляти собі хоча б на найнеобхідніше. Але чи це можливо зараз ? Чи від кожного з нас нічого не залежить?
Кожен громадянин , що поважає себе, інших та свою країну , може покращити життя.
По-перше, не ховатися в "свою хату з краю", а робити все , що від нього залежить, щоб закон діяв. Найпростіший приклад : можна жалітися на сміття, а можна не смітити ніколи самому й говорити тим, хто це робить.
По-друге, допомагати нужденним - обов"язок кожної людини. Чи ми голодуємо ? Чому ж тоді жаліємо до сиротам чи покинутим старим ? Якби кожен хоч один раз у місяц нагодував голодного, то в нас би всі були ситі. Чи у війну люди так відносилися до чужого болю ?
По- третє, роблячи своє діло , ми зобов"язані це робити так, ніби для себе. Відповідальність у всьому обов"язково призведе до відродження усієї країни.
І головне, роблячи щось на користь всім чи іншому, ми вчимо своїм прикладом всіх. Тоді й наші правителі не зможуть чи не схотять принижувати поважаючий себе народ до стану злиднів та жаліючихся а життя.
Багато хто говорить, що зараз життя складне, бо скрізь нужденність, свавілля багатих, корупція. Але , коли постає питання , що робити, то переходять до політичної теми та обов"язків держави перед народом.
Я не зовсім згоден з такими відповідями. Дійсно, було б гарно, якщоб держава карала за хабари та злочини, будувала би будинки для немічних та сиріт, давала можливість всім заробляти собі хоча б на найнеобхідніше. Але чи це можливо зараз ? Чи від кожного з нас нічого не залежить?
Кожен громадянин , що поважає себе, інших та свою країну , може покращити життя.
По-перше, не ховатися в "свою хату з краю", а робити все , що від нього залежить, щоб закон діяв. Найпростіший приклад : можна жалітися на сміття, а можна не смітити ніколи самому й говорити тим, хто це робить.
По-друге, допомагати нужденним - обов"язок кожної людини. Чи ми голодуємо ? Чому ж тоді жаліємо до сиротам чи покинутим старим ? Якби кожен хоч один раз у місяц нагодував голодного, то в нас би всі були ситі. Чи у війну люди так відносилися до чужого болю ?
По- третє, роблячи своє діло , ми зобов"язані це робити так, ніби для себе. Відповідальність у всьому обов"язково призведе до відродження усієї країни.
І головне, роблячи щось на користь всім чи іншому, ми вчимо своїм прикладом всіх. Тоді й наші правителі не зможуть чи не схотять принижувати поважаючий себе народ до стану злиднів та жаліючихся а життя.