Літературна казка — це авторський художній твір, прозовий або віршовий, заснований або на фольклорних джерелах, або цілком оригінальний; твір переважно фантастичний, чародійний, у якому змальовуються неймовірні пригоди вигаданих або традиційних казкових героїв. Літературна казка здебільшого орієнтована на дітей. У ній неймовірне чудо відіграє роль сюжетотвірного фактора, служить вихідною основою характеристики персонажів.
Наро́дна ка́зка — популярний фольклорний жанр (фольклор — «народна мудрість»). В народних казках передається з покоління в покоління мудрість народу, усе, що є вартим уваги нащадків, життєвий досвід, мрії народу, його почуття.
Ни у кого нет такой бабушки, как моя бабушка Маша. Она очень добрая, ласковая и трудолюбивая. Для меня она самая красивая. Глаза у бабушки Маши голубые, как небо в хорошую погоду. Нос маленький, губы тонкие, бабушка их никогда не красит. А волосы русые и необычайно длинные. Когда бы я ни приехала к своей любимой бабушке, она всегда занята какой-то работой. То у печки в доме готовит обед, то в огороде сеет, то в лес за ягодами или грибами спешит. А как бабушка умеет угостить не купленными в магазине вкусностями, а своими руками приготовленными. Чего только у неё нет! Морковь, мак, горох, помидоры, орехи, ягоды разные, грибы! .. Никто не собирает такого богатого урожая, как моя бабушка. Она что ни посеет, то и вырастет. Да еще как! Тыквы – не поднять, помидоры – с кулак, морковь – с земли не выбрать. А если в лес пойдет по ягоды или по грибы – никто больше нее не принесет. Вот такая у меня бабушка Маша.
Літературна казка — це авторський художній твір, прозовий або віршовий, заснований або на фольклорних джерелах, або цілком оригінальний; твір переважно фантастичний, чародійний, у якому змальовуються неймовірні пригоди вигаданих або традиційних казкових героїв. Літературна казка здебільшого орієнтована на дітей. У ній неймовірне чудо відіграє роль сюжетотвірного фактора, служить вихідною основою характеристики персонажів.
Наро́дна ка́зка — популярний фольклорний жанр (фольклор — «народна мудрість»). В народних казках передається з покоління в покоління мудрість народу, усе, що є вартим уваги нащадків, життєвий досвід, мрії народу, його почуття.
Когда бы я ни приехала к своей любимой бабушке, она всегда занята какой-то работой. То у печки в доме готовит обед, то в огороде сеет, то в лес за ягодами или грибами спешит.
А как бабушка умеет угостить не купленными в магазине вкусностями, а своими руками приготовленными. Чего только у неё нет! Морковь, мак, горох, помидоры, орехи, ягоды разные, грибы! ..
Никто не собирает такого богатого урожая, как моя бабушка. Она что ни посеет, то и вырастет. Да еще как! Тыквы – не поднять, помидоры – с кулак, морковь – с земли не выбрать. А если в лес пойдет по ягоды или по грибы – никто больше нее не принесет.
Вот такая у меня бабушка Маша.
ДУМАЮ