Славко Беркут - добрий, співчутливий, довірливий, товариський, як з батьками, так і з друзями. Восьмилітній хлопчина уже замислюється над життєвими випробуваннями і готується до них. Він вміє ставити чітку ціль і впевнено йти до неї. Завдяки своїй наполегливості та самокритиці Славко прагне досяти мети - стати найкращим фехтувальником. Юнак захоплюється природою, а особливо печерами. Любить розгадувати таємниці. Маючи хворі ноги, він приймає ліки і йде на ковзанку. Це вказує на справді вольовий характер героя.
Так, ми завжди повинні пам'ятати, що, перш за все, ми — люди, ми народилися здатними не тільки їсти, пити, спати, а й думати, переживати сотні почуттів, сприймати твори мистецтва, писати філософські трактати, робити відкриття, змінювати долі народів. Від природи чи від Бога нам дано дуже багато, але цей дар треба цінувати. Бути людиною — це не тільки велике щастя, але й велика відповідальність. А про це людство нерідко забуває. Часто трапляється, що свої таланти та відкриття людина спрямовує не на благо загалу, а проти нього: скільки життів було втрачено у численних війнах, скільки горя принесли різноманітні засоби знищення всього живого.
