Снились Тарасові в чорній неволі Гори дніпрові високочолі, Де сокорина, пухом припала, Віти на воду порозпускала. Снилась веселочка в тихі години, Що позичає в плесі краплини. Снився щоночі сивий Славута, Вся Україна, горем закута. Рідний народ його, битий і гнаний, Як він устане, зірве кайдани, І розкувавши руки могучі, Панство несите скине із кручі. Все, що наснилось,— пісня сказала. Пісня пророча — правдою стала! Цвітом повиті Тарасові гори. Поле безмежне з вітром говорить. Слово Тарасове струнами б'ється. Ходить між люди — з серця до серця. Ходить між люди, лине світами — Так йому жити й жити віками, Поки, як море, в срібній обнові Б'ються об берег хвилі дніпрові!
Епітет Художнє означення Прощавайте, сині гори, білії сніги. Алегорія Зображення відокремленого поняття через конкретні предмети та образи. Грім розсердився.. Порівняння Зіставлення двох предметів або явищ із метою пояснити один з них за до ншого. «Москва, як ріка, загасає …» Іронія Приховане глузування Це правду ви кажете, пане! Усі босоногі й голодні — П’яниці, ледащо, злодії І люди ні на що не годні.. Метонімія Зближення, зіставлення понять за суміжністю позначуваних понять, коли предмет чи явище позначають за до нших слів і понять. золото у вухах (замість: золоті сережки чи сережки з золота) Гіпербола Художнє перебільшення, яке використовується, щоб підсилити враження швидкий як блискавка, блискавичний Метафора Приховане порівняння, побудоване на подібності або контрасті явищ, у якому слова “як”, “начебто”, “немов” відсутні, але припускаються. вечір-мулат підійшов до порога. Риторичні питання, оклики Посилюють увагу читача, не вимагаючи від нього відповіді «Хто тільки не проклинав станційних наглядачів, хто з ними не лаявся!» (О. Пушкін) Анафори Єдинопочаток Хоч раз. Хоч раз ти повинен відчути, Як тяжко рветься на цій землі Древнє чоловіче коло, Як тяжко зчеплені чоловічі руки, Як тяжко почати і зупинити… Епіфори Єдність кінцівок — У тебе задовгі руки, — сказав Прокруст, — Відрубаємо — і ти будеш щасливий. — У тебе задовгі ноги, — сказав Прокруст, — Відрубаємо — і ти будеш щасливий. Градація Своєрідне угруповання визначень або за наростанням, або за ослабленням експресивно-емоційної сили “Зросте любов моя, всякчас нова, Люблю ніжніше, мовчки, до нестями”; Антитеза Протиставлення Так, тут це все було: і жага до вбивства і жага до любові. (Chr. Wolf, «Kasandra») Інвектива Різке обвинувачення Я.Савченко “Репліка” (реп-батл) Панегірик Різке звеличення похвальна промова на урочистих усенародних зборах Інверсія Порушення узвичаєного порядку слів, перестановка частин фрази. Життя ще довге перед мною, Я молодий, я ще й не жив… Чого ж горючою сльозою свою я пісню окропив? Алітерація Повторення приголосних звуків Тінь там тоне, тінь там десь… Асонанс Повторення голосних звуків І день іде, і ніч іде.
Гори дніпрові високочолі,
Де сокорина, пухом припала,
Віти на воду порозпускала.
Снилась веселочка в тихі години,
Що позичає в плесі краплини.
Снився щоночі сивий Славута,
Вся Україна, горем закута.
Рідний народ його, битий і гнаний,
Як він устане, зірве кайдани,
І розкувавши руки могучі,
Панство несите скине із кручі.
Все, що наснилось,— пісня сказала.
Пісня пророча — правдою стала!
Цвітом повиті Тарасові гори.
Поле безмежне з вітром говорить.
Слово Тарасове струнами б'ється.
Ходить між люди — з серця до серця.
Ходить між люди, лине світами —
Так йому жити й жити віками,
Поки, як море, в срібній обнові
Б'ються об берег хвилі дніпрові!