На мою думку, цих блискучих поетичних мініатюрах розкрито величезний морально-поетичний потенціал українців, народну мудрість, найголовніші ознаки українського менталітету. Сміх Руданського передовсім делікатний, хоч і ущипливий. Автор ніколи не дозволяє собі насміхатися з людини, принижувати її, виявляти зневагу чи зверхність до осіб неукраїнської національності. Це дуже важливо, адже в його гумористичних творах зустрічаємо й цигана, й шинкаря- єврея, і росіянина, і поляка, і турка…
Автор висміює моральні вади людей, негідні вчинки, а не національні ознаки. У сатиричному об’єктиві — заздрість, корисливість, ненажерливість, скнарість, самовпевненість, хвалькуватість, хитрість, підступність, брехливість, хабарництво і т. ін. Українців поет не ідеалізує. Вони, як і інші, потрапляють у комічні ситуації, обдурюють і обдурюються, грішать. Ліричний герой Руданського у більшості випадків залишається гідною людиною, в генах якої живе історична пам’ять, скільки б її не вбивали.
1.Особливо вдалим є розгляд образу "землячка з циновими ґудзиками". Сам образ розглядається як опору самодержавства, через поняття відсутності любові до рідної мови, національної гордості, денаціоналізації. Під таким кутом зору розглянуто й образи москалів.
2.Назвавши свою поему "комедією", Шевченко, очевидно, мав на увазі, по-перше, сатиричне відображення дійсності у своєму творі, а по-друге, те, що у ньому, як у "Божественній комедії" Данте, йтиметься про пекло — тільки не небесне, а земне.
3.Пророче звучать слова Великого Кобзаря, адресовані всім народам, які борються за незалежність: «Борітеся — поборете!», що є ідеєю твору. Адже в усіх поневолених народів царської Росії доля схожа: вони позбавлені права вільно розвиватися, говорити рідною мовою: «Од молдаванина до фіна На всіх язиках все мовчить, Бо благоденствує!»
4. Ідея цього в тому, щоб усі українці "браталися", єдналися, а ненавидили один одного, не питали рад у інших країн, не тікали з України. У єдності наша сила.
На мою думку, цих блискучих поетичних мініатюрах розкрито величезний морально-поетичний потенціал українців, народну мудрість, найголовніші ознаки українського менталітету. Сміх Руданського передовсім делікатний, хоч і ущипливий. Автор ніколи не дозволяє собі насміхатися з людини, принижувати її, виявляти зневагу чи зверхність до осіб неукраїнської національності. Це дуже важливо, адже в його гумористичних творах зустрічаємо й цигана, й шинкаря- єврея, і росіянина, і поляка, і турка…
Автор висміює моральні вади людей, негідні вчинки, а не національні ознаки. У сатиричному об’єктиві — заздрість, корисливість, ненажерливість, скнарість, самовпевненість, хвалькуватість, хитрість, підступність, брехливість, хабарництво і т. ін. Українців поет не ідеалізує. Вони, як і інші, потрапляють у комічні ситуації, обдурюють і обдурюються, грішать. Ліричний герой Руданського у більшості випадків залишається гідною людиною, в генах якої живе історична пам’ять, скільки б її не вбивали.
Объяснение:
Відповідь:
1.Особливо вдалим є розгляд образу "землячка з циновими ґудзиками". Сам образ розглядається як опору самодержавства, через поняття відсутності любові до рідної мови, національної гордості, денаціоналізації. Під таким кутом зору розглянуто й образи москалів.
2.Назвавши свою поему "комедією", Шевченко, очевидно, мав на увазі, по-перше, сатиричне відображення дійсності у своєму творі, а по-друге, те, що у ньому, як у "Божественній комедії" Данте, йтиметься про пекло — тільки не небесне, а земне.
3.Пророче звучать слова Великого Кобзаря, адресовані всім народам, які борються за незалежність: «Борітеся — поборете!», що є ідеєю твору. Адже в усіх поневолених народів царської Росії доля схожа: вони позбавлені права вільно розвиватися, говорити рідною мовою: «Од молдаванина до фіна На всіх язиках все мовчить, Бо благоденствує!»
4. Ідея цього в тому, щоб усі українці "браталися", єдналися, а ненавидили один одного, не питали рад у інших країн, не тікали з України. У єдності наша сила.
Пояснення: