Якби ви знали паничі,
Де люди плачуть, живучи,
То ви б елегій не творили
Та марне бога б не хвалили,
На наші сльози сміючись.
За що, не знаю, називають
Хатину в гаіі тихим раєм.
Я в хаті мучився колись,
Моіі там сльози пролились,
Найперші сльози! Я не знаю,
Чи єсть у бога люте зло,
Щоб у тій хаті не жило?
А хату раєм називають!
Не називаю іі раєм,
Тіі хатиночки у гаіі
Над чистим ставом край села
Мене там мати повила
І, повиваючи, співала
Свою нудьгу переливала
В свою дитину... В тім гаю
У тій хатині, у раю,
Я бачив пекло. Там неволя.
Робота тяжкая, ніколи не дають.
Там матір добрую мою
Ще молодую- у могилу
Нужда та праця положила.
Там батько, плачучи з дітьми
(А ми малі були і голі)
Не витерпів лихоі долі
Умер на панщині. А ми
Розлізлися межи людьми,
Мов мишенята.Я до школи-
Носити воду школярам
Брати на панщину ходили,
Поки лоби іім поголили!
А сестри! Сестри! Горе вам,
Моі голубки, молодіі!
Для кого в світі живете?
Ви в наймах виросли чужіі,
У наймах коси побіліють,
У наймах, сестри, й умрете!
Це уривок Т.Г.Шевченко Якби ви знали, паничі.
Якби ви знали паничі,
Де люди плачуть, живучи,
То ви б елегій не творили
Та марне бога б не хвалили,
На наші сльози сміючись.
За що, не знаю, називають
Хатину в гаіі тихим раєм.
Я в хаті мучився колись,
Моіі там сльози пролились,
Найперші сльози! Я не знаю,
Чи єсть у бога люте зло,
Щоб у тій хаті не жило?
А хату раєм називають!
Не називаю іі раєм,
Тіі хатиночки у гаіі
Над чистим ставом край села
Мене там мати повила
І, повиваючи, співала
Свою нудьгу переливала
В свою дитину... В тім гаю
У тій хатині, у раю,
Я бачив пекло. Там неволя.
Робота тяжкая, ніколи не дають.
Там матір добрую мою
Ще молодую- у могилу
Нужда та праця положила.
Там батько, плачучи з дітьми
(А ми малі були і голі)
Не витерпів лихоі долі
Умер на панщині. А ми
Розлізлися межи людьми,
Мов мишенята.Я до школи-
Носити воду школярам
Брати на панщину ходили,
Поки лоби іім поголили!
А сестри! Сестри! Горе вам,
Моі голубки, молодіі!
Для кого в світі живете?
Ви в наймах виросли чужіі,
У наймах коси побіліють,
У наймах, сестри, й умрете!
Це уривок Т.Г.Шевченко Якби ви знали, паничі.