Роман — великий за обсягом і складний за будовою епічний твір, у якому широко охоплені важливі й складні суспільні процеси, всебічно і в розвитку показані численні персонажі. У романі розвивається кілька сюжетних ліній, пов’язаних з долею головних героїв. Види роману За змістом: • роман автобіографічний; • роман біографічний; • роман історичний; • роман пригодницький; • роман соціально-побутовий; • соціально-психологічний роман; • роман фантастичний; • роман філософський; • роман детективний. За будовою: • роман у віршах; • роман у новелах.
У творі автор майстерно використовує позасюжетні елементи як додаткові засоби впливу на читача (інтригуючий заголовок, епіграф, авторські відступи, портрети героїв, лист із редакції тощо). Переповідає історію кохання у творі оповідач. Складається враження, що це дорослий чоловік, який уже пережив перші почуття, тому часто йому хочеться втрутитись у перебіг подій і щось порадити Віті чи застерегти його від хибних кроків. Оповідач дотепний та іронічний, але ставиться до своїх героїв доброзичливо й зі співчуттям. Майстерно зображуючи комічні ситуації, автор використовує цілий арсенал прийомів: створює смішні та парадоксальні ситуації; поєднує в розповіді комічне й драматичне, високий і низький стилі; вживає відповідну лексику та гру слів; поєднує невідповідність стилю мовлення й обстановки, у якій це сказано; натякає або вибудовує ланцюжок думок, що викликають смішні асоціації; перераховує різнорідні предмети в одному ряду; використовує спеціальні риторичні фігури
Роман — великий за обсягом і складний за будовою епічний твір, у якому широко охоплені важливі й складні суспільні процеси, всебічно і в розвитку показані численні персонажі. У романі розвивається кілька сюжетних ліній, пов’язаних з долею головних героїв. Види роману За змістом: • роман автобіографічний; • роман біографічний; • роман історичний; • роман пригодницький; • роман соціально-побутовий; • соціально-психологічний роман; • роман фантастичний; • роман філософський; • роман детективний. За будовою: • роман у віршах; • роман у новелах.
У творі автор майстерно використовує позасюжетні елементи як додаткові засоби впливу на читача (інтригуючий заголовок, епіграф, авторські відступи, портрети героїв, лист із редакції тощо). Переповідає історію кохання у творі оповідач. Складається враження, що це дорослий чоловік, який уже пережив перші почуття, тому часто йому хочеться втрутитись у перебіг подій і щось порадити Віті чи застерегти його від хибних кроків. Оповідач дотепний та іронічний, але ставиться до своїх героїв доброзичливо й зі співчуттям. Майстерно зображуючи комічні ситуації, автор використовує цілий арсенал прийомів: створює смішні та парадоксальні ситуації; поєднує в розповіді комічне й драматичне, високий і низький стилі; вживає відповідну лексику та гру слів; поєднує невідповідність стилю мовлення й обстановки, у якій це сказано; натякає або вибудовує ланцюжок думок, що викликають смішні асоціації; перераховує різнорідні предмети в одному ряду; використовує спеціальні риторичні фігури