1) Для Катрі щастя - це бути разом з коханим, відчувати його запах, слухати як він говорить, відчувати як він тримає її за руку. Вогна щиро закохана в Семена і незважаючи ні на що хоче бути з ним. А її батько вважає по-іншому. Він думає що краще вийти заміж за вільного і багатого, тому він і заборонив дівчині виходити заміж за невільного. 2) В якомусь розумінні так. Адже ми знаємо як Катря кохала Семена, а він просто взяв і забаронив їм бути разом. Хоча, якщо подивитись з іншої сторони - він бажав своїй дитині кращого життя. Тим більше він не винен, що на Дніпрі була буря, яка погубила Семена, Та й Катря сама обрала собі таку долю. 3) Катря хотіла бути разом з Семеном, бо дуже сильно любила його. Дізнавшись, що її коханий помер, її серце не витримало б такого болю на все життя. Тим більше вона вірила, що на тому світі буде разом з Семеном.
— Слухайте. Було це навесні. Ви ще пам'ятаєте, що то таке весна? Пам'ятаєте небо, синє, глибоке, далеке! Пам'ятаєте, як ляжеш в траву десь, закинеш руки за голову і глянеш у це небо, небо весни? Е!.. Ну, словом, було це навесні. Круг мене кохалося поле, шепотіло, цілувалось... З ким?
А з небом, з вітром, з сонцем. Пахло ростом, народженням, щастям руху і життя, змістом сущого... Словом, кажу вам, було це навесні.
А я, мої панове, їхав з моїм контрабандистом Семеном Пустуном до кордону. І той кордон я мусив неодмінно у той же день перейти, не ждучи навіть ночі. Але коли я сказав це Семенові, він мовчки-понуро озирнув мене, знехотя посміхнувся й, одвернув
2) В якомусь розумінні так. Адже ми знаємо як Катря кохала Семена, а він просто взяв і забаронив їм бути разом. Хоча, якщо подивитись з іншої сторони - він бажав своїй дитині кращого життя. Тим більше він не винен, що на Дніпрі була буря, яка погубила Семена, Та й Катря сама обрала собі таку долю.
3) Катря хотіла бути разом з Семеном, бо дуже сильно любила його. Дізнавшись, що її коханий помер, її серце не витримало б такого болю на все життя. Тим більше вона вірила, що на тому світі буде разом з Семеном.
— Слухайте. Було це навесні. Ви ще пам'ятаєте, що то таке весна? Пам'ятаєте небо, синє, глибоке, далеке! Пам'ятаєте, як ляжеш в траву десь, закинеш руки за голову і глянеш у це небо, небо весни? Е!.. Ну, словом, було це навесні. Круг мене кохалося поле, шепотіло, цілувалось... З ким?
А з небом, з вітром, з сонцем. Пахло ростом, народженням, щастям руху і життя, змістом сущого... Словом, кажу вам, було це навесні.
А я, мої панове, їхав з моїм контрабандистом Семеном Пустуном до кордону. І той кордон я мусив неодмінно у той же день перейти, не ждучи навіть ночі. Але коли я сказав це Семенові, він мовчки-понуро озирнув мене, знехотя посміхнувся й, одвернув