..Почувся вистріл, Климко впав на землю... Куля не влучила в хлопця, а тільки зачепила його, але він все одно втратив свідомість - через шок та втому. Чоловік та жінка, які також потрапили під розстріли і тікали з місця події побачили хлопця ли та забрали з собою. Чоловіка звали Мартин, а жінку Оксана, Мартин працював місцевим лікарем та вже довгий час лікував поранених у маленькому воєнному госпіталі, а Оксана була вчителькою і на тей час не правцювала. Дітей у них не було і щоб якось згладити це гре, вони вирішили врятувати хлопчика. Мартин побачив, що за весь час хлопець втратив багато крові і почав його лікувати, але щоб не залишати його без нагляду, то вирішив залишити його вдома під наглядом жінки. Декілька днів лікар працював над Климком, боровся зі смерттю і нарешті хлопець прокинувся. Деякий час Климко поправлявся та нарешті видужав. Мартин часто брав його на роботу як маленького помічника, а Климкові це було в радість. За час проживання в цій сім'ї від дуже звик до добрих людей і хотів їм завжди допомагати. Згодом війна закінчилася, Климко поїхав до столиці, щоб навчатися на лікаря. Там познайомився з хорошою дівчиною, яка йому дуже сподобалася. Після закінчення університету, хлопець завів сім'ю та став працювати районним лікарем у тому місці де проживав Мартин. Прийшов йому на зміну. Згодом дружина Климка подарувала Мартинові та Оксані внуків і бабуся та дідусь проводили чудово час виховуючи їх. А про ті жахливі хвилини, коли здавалося, життя хлопця висіло на волосині - ніхто не згадує. То був ще один шанс на життя, а Климко його використав на всі сто.
Ще з дитинства наші батьки привили нам любов до казок. всі ми пам*ятаємо теплі вечори, коли ще дітьми засинали під милий голос неньки. аналізуючи всі казки, можна дійти висновку,що всі вони поділяються на веселі і сумні." чому одні казки веселі, а інші сумні?" -запитаєте ви.я вважаю, що це залежить від притаманній кожній людині потребі різноманіття. наприклад, в дитинстві я читала казку"червона шапочка" і я знала що вона закінчиться добре. до цьогож ряду належить "попелюшка" "білосніжка! та з віком мені почалинабридати так звані "хепі енди". і серце захотіло чогось нового. зацікавити людину можна у тому випадку, коли вона не знвє кінцівку історії. і тут почали появлятися сумні казки. казка,як відомо, вчить чогось людину. і не має насвіті людини у якох все життя пройшло без проблем. так от , поява сумних казок пов*язана з потребоюлюдини різноманітності я вважаю, що автори казок намагаються зробити свої твори трохи наближеними до життя читачів. а життя як відомо має як білі так і чорні полоси.
Куля не влучила в хлопця, а тільки зачепила його, але він все одно втратив свідомість - через шок та втому. Чоловік та жінка, які також потрапили під розстріли і тікали з місця події побачили хлопця ли та забрали з собою. Чоловіка звали Мартин, а жінку Оксана, Мартин працював місцевим лікарем та вже довгий час лікував поранених у маленькому воєнному госпіталі, а Оксана була вчителькою і на тей час не правцювала. Дітей у них не було і щоб якось згладити це гре, вони вирішили врятувати хлопчика. Мартин побачив, що за весь час хлопець втратив багато крові і почав його лікувати, але щоб не залишати його без нагляду, то вирішив залишити його вдома під наглядом жінки. Декілька днів лікар працював над Климком, боровся зі смерттю і нарешті хлопець прокинувся. Деякий час Климко поправлявся та нарешті видужав. Мартин часто брав його на роботу як маленького помічника, а Климкові це було в радість. За час проживання в цій сім'ї від дуже звик до добрих людей і хотів їм завжди допомагати. Згодом війна закінчилася, Климко поїхав до столиці, щоб навчатися на лікаря. Там познайомився з хорошою дівчиною, яка йому дуже сподобалася. Після закінчення університету, хлопець завів сім'ю та став працювати районним лікарем у тому місці де проживав Мартин. Прийшов йому на зміну. Згодом дружина Климка подарувала Мартинові та Оксані внуків і бабуся та дідусь проводили чудово час виховуючи їх. А про ті жахливі хвилини, коли здавалося, життя хлопця висіло на волосині - ніхто не згадує. То був ще один шанс на життя, а Климко його використав на всі сто.
аналізуючи всі казки, можна дійти висновку,що всі вони поділяються на веселі і сумні." чому одні казки веселі, а інші сумні?" -запитаєте ви.я вважаю, що це залежить від притаманній кожній людині потребі різноманіття. наприклад, в дитинстві я читала казку"червона шапочка" і я знала що вона закінчиться добре. до цьогож ряду належить "попелюшка" "білосніжка!
та з віком мені почалинабридати так звані "хепі енди". і серце захотіло чогось нового. зацікавити людину можна у тому випадку, коли вона не знвє кінцівку історії. і тут почали появлятися сумні казки. казка,як відомо, вчить чогось людину. і не має насвіті людини у якох все життя пройшло без проблем. так от , поява сумних казок пов*язана з потребоюлюдини різноманітності
я вважаю, що автори казок намагаються зробити свої твори трохи наближеними до життя читачів. а життя як відомо має як білі так і чорні полоси.