виконайте одне із завдань 2) чи погоджуєтесь ви з думкою ,що у світі діють "дряконячі закони"Аргументуйте свою позицію прикладами з твору Юлія Виничука "місце для дракона"
Творчість Лесі Українки стала для української літератури XIX століття свіжим струменем модерністських тенденцій, що дадуть свої плоди вже у XX столітті. З її поезією пов'язане утвердження в українській літературі нових естетичних цінностей, розрив зі старими закостенілими традиціями і водночас використання найцінніших здобутків української та світової літератури.
Віктор Петров, видатний український прозаїк, філософ та культуролог, оцінював "Лісову пісню" як "спробу символістичного відтворення міфу про природу, що, перебуваючи в становищі одриву, перемагає цей розлад і повертається до первісної єдності людського й стихійного". Як розуміти цей вислів, і чи можна розкрити його, зосередивши свою увагу на особливостях творення й розвитку образу Лукаша? Мені здається, що так. Оскільки саме цей образ являє собою яскраве поєднання двох начал: природного та реалістичного, людського. Натура Лукаша двоїста, що притаманно, мабуть, кожній людині. Образ його неоднозначний і тому трагічний.
Ми зустрічаємося з Лукашем вперше, коли він грає серед лісу на сопілці. Здається, що це звичайний сільський парубок, однак його потяг до музики відкриває в ньому здатність розуміти духовну красу. Можливо, саме тому так тягне до нього Мавку Лукаш же через спілкування з Мавкою вчиться бачити світ новими очима. Йому раптом відкривається прихована до цього часу краса усього в природі, він бачить заново березу, вербу, розуміє, що вони живі. Лукаш раптом дізнається, що в природному міфологічному світі, в якому живе Мавка, діють зовсім інші закони, що тут слово не позначає якусь річ чи поняття, а є сакральним символом, який може перетворити все навкруги. Усе в цьому світі живе, усе має свій голос. Мавка говорить йому: "Німого в лісі в нас нема нічого". Але така сила слова накладає величезну відповідальність на того, хто його вживає. Тому що, порушивши своє слово, ти здатний пробудити злі сили природи, надати їм влади над собою. Чи готовий Лукаш до такої відповідальності? Чи усвідомив він її вповні?
HP
Ноутбук HP Pavilion Gaming 15-bc504ur (7DT87EA) Black Суп...
16 999 грн
Топ продаж
Дивіться також
"Лісова пісня" (повний текст)
"Лісова пісня" (скорочено)
Як ви можете визначити тему та ідею "Лісової пісні"? (та інші запитання)
Біографія Лесі Українки
Купить Red Dead Redemption 2. Поринь у світ Дикого Заходу!899 грнКупить Легко підлаштовується під зріст вашого малюка!2 360 грнКупить Футбол для дітей Майже справжній чемпіонат світу!2 430 грнКупить Мангал Гроно-Трейд Чемодан на 8 шампуров399 грн
Лукаш, подібно до дядька Лева, живе не тільки побутовими інтересами, тому він є певною мірою відірваним від людського світу, тому його сприймають як дивакуватого, адже громада клопочеться повсякденними проблемами. Недарма ж мати час від часу картає сина, що він занадто захоплюється нікому не потрібною музикою. Лукаш фактично стає перед проблемою вибору. Він мусить вибрати або свою душу, або своє місце в соціумі. Лариса Залеська-Онишкевич так пише про це: "У творах Лесі Українки, мабуть, більше, як в інших українських письменників, дуже прикметним є те, що герой твору опиняється в ситуації вибору дії: компроміс або зрада власних принципів неминуче призводять до трагедії. Її герої звичайно неконформісти, особистості, що шукають гармонії між своїм внутрішнім світом та зовнішнім, навколишнім..." Дійсно, в "Лісовій пісні" такою є Мавка. А от Лукаша проблема вибору ламає, бо він не така сильна особистість. Тому він зраджує себе самого, зраджує Мавку, здається, зовсім нищачи її красу і природну силу:
1.Агроном Григорій Лаврінович Запорожець у гарному цивільному вбранні. Окуля-ри на носі, «Знак Пошани» на грудях, у руці стеблина — знак влади над всім, що росте.
2.— Дозвольте, господин начальник, ваше високоблагородіє, — сказав літній якийсь чоловік і, знявши шапку, вийшов трохи вперед Його не було між селянами. Він тільки що з'явивсь, він відрізнявся від усіх. Тихий гомін пішов по натовчу. Селяни взнали куркуля Григорія Заброду.
— Заброда!
— Як же це так прощенія. Я біг сюди з Північного Сибіру через фронт, повз гадюкою, ліз, котився бубоном. Велику книгу можна написати про мої страждання! І ось прибіг, — Запорожець! Цей же чоловік голова колгоспу, — грізно сказав За-брода. — Який же він староста. Він же мене виселяв до Сибіру!
3.
— Заброда? Вер іст Заброда?
— Куркуль. З Сибіру повернувся. Великий мироїд!
4.— Уже, казав той, якщо воно до того и прийшло, що замість міліції, сказати б, замість простака вже треба падлєца чи курву, так тут уже, товариші, помилки нема. Вірно вам кажу. Бо такої падлюки, як Заброда, не то що в районі... куди там... одне слово, перехідне німецьке знамя може получить за підлоту.
Объяснение:
Творчість Лесі Українки стала для української літератури XIX століття свіжим струменем модерністських тенденцій, що дадуть свої плоди вже у XX столітті. З її поезією пов'язане утвердження в українській літературі нових естетичних цінностей, розрив зі старими закостенілими традиціями і водночас використання найцінніших здобутків української та світової літератури.
Віктор Петров, видатний український прозаїк, філософ та культуролог, оцінював "Лісову пісню" як "спробу символістичного відтворення міфу про природу, що, перебуваючи в становищі одриву, перемагає цей розлад і повертається до первісної єдності людського й стихійного". Як розуміти цей вислів, і чи можна розкрити його, зосередивши свою увагу на особливостях творення й розвитку образу Лукаша? Мені здається, що так. Оскільки саме цей образ являє собою яскраве поєднання двох начал: природного та реалістичного, людського. Натура Лукаша двоїста, що притаманно, мабуть, кожній людині. Образ його неоднозначний і тому трагічний.
Ми зустрічаємося з Лукашем вперше, коли він грає серед лісу на сопілці. Здається, що це звичайний сільський парубок, однак його потяг до музики відкриває в ньому здатність розуміти духовну красу. Можливо, саме тому так тягне до нього Мавку Лукаш же через спілкування з Мавкою вчиться бачити світ новими очима. Йому раптом відкривається прихована до цього часу краса усього в природі, він бачить заново березу, вербу, розуміє, що вони живі. Лукаш раптом дізнається, що в природному міфологічному світі, в якому живе Мавка, діють зовсім інші закони, що тут слово не позначає якусь річ чи поняття, а є сакральним символом, який може перетворити все навкруги. Усе в цьому світі живе, усе має свій голос. Мавка говорить йому: "Німого в лісі в нас нема нічого". Але така сила слова накладає величезну відповідальність на того, хто його вживає. Тому що, порушивши своє слово, ти здатний пробудити злі сили природи, надати їм влади над собою. Чи готовий Лукаш до такої відповідальності? Чи усвідомив він її вповні?
HP
Ноутбук HP Pavilion Gaming 15-bc504ur (7DT87EA) Black Суп...
16 999 грн
Топ продаж
Дивіться також
"Лісова пісня" (повний текст)
"Лісова пісня" (скорочено)
Як ви можете визначити тему та ідею "Лісової пісні"? (та інші запитання)
Біографія Лесі Українки
Купить Red Dead Redemption 2. Поринь у світ Дикого Заходу!899 грнКупить Легко підлаштовується під зріст вашого малюка!2 360 грнКупить Футбол для дітей Майже справжній чемпіонат світу!2 430 грнКупить Мангал Гроно-Трейд Чемодан на 8 шампуров399 грн
Лукаш, подібно до дядька Лева, живе не тільки побутовими інтересами, тому він є певною мірою відірваним від людського світу, тому його сприймають як дивакуватого, адже громада клопочеться повсякденними проблемами. Недарма ж мати час від часу картає сина, що він занадто захоплюється нікому не потрібною музикою. Лукаш фактично стає перед проблемою вибору. Він мусить вибрати або свою душу, або своє місце в соціумі. Лариса Залеська-Онишкевич так пише про це: "У творах Лесі Українки, мабуть, більше, як в інших українських письменників, дуже прикметним є те, що герой твору опиняється в ситуації вибору дії: компроміс або зрада власних принципів неминуче призводять до трагедії. Її герої звичайно неконформісти, особистості, що шукають гармонії між своїм внутрішнім світом та зовнішнім, навколишнім..." Дійсно, в "Лісовій пісні" такою є Мавка. А от Лукаша проблема вибору ламає, бо він не така сильна особистість. Тому він зраджує себе самого, зраджує Мавку, здається, зовсім нищачи її красу і природну силу:
1.Агроном Григорій Лаврінович Запорожець у гарному цивільному вбранні. Окуля-ри на носі, «Знак Пошани» на грудях, у руці стеблина — знак влади над всім, що росте.
2.— Дозвольте, господин начальник, ваше високоблагородіє, — сказав літній якийсь чоловік і, знявши шапку, вийшов трохи вперед Його не було між селянами. Він тільки що з'явивсь, він відрізнявся від усіх. Тихий гомін пішов по натовчу. Селяни взнали куркуля Григорія Заброду.
— Заброда!
— Як же це так прощенія. Я біг сюди з Північного Сибіру через фронт, повз гадюкою, ліз, котився бубоном. Велику книгу можна написати про мої страждання! І ось прибіг, — Запорожець! Цей же чоловік голова колгоспу, — грізно сказав За-брода. — Який же він староста. Він же мене виселяв до Сибіру!
3.
— Заброда? Вер іст Заброда?
— Куркуль. З Сибіру повернувся. Великий мироїд!
4.— Уже, казав той, якщо воно до того и прийшло, що замість міліції, сказати б, замість простака вже треба падлєца чи курву, так тут уже, товариші, помилки нема. Вірно вам кажу. Бо такої падлюки, як Заброда, не то що в районі... куди там... одне слово, перехідне німецьке знамя може получить за підлоту.