Виконайте тестові завдання. (Давня казка)
1. Щоб привернути до себе увагу Ізідори, Бертольдо вирішує для неї:
а) виконати серенаду;
б) станцювати;
в) запропонувати поїхати з ним на полювання;
г) подарувати смарагд.
2. «Нелегким полюванням» для лицаря було:
а) спіймати пташку;
б) дібрати ноти для виконання музики;
в) скласти поезію;
г) віднайти музичний інструмент.
3. Чим поет чарував усю громаду?
а) Своїми думками і вчинками;
б) вмінням розуміти проблеми народу;
в) красою душі;
г) чудовими поезіями.
4. Яку винагороду мав отримати митець послугу, за надану Бертольду?
а) Золотих монет;
б) буланого коня;
в) дозвіл на прогулянку в графському лісі;
г) жодної.
5. Характеризуючи Ізольду, лицар сказав, що вона:
а) примхлива;
б) приваблива;
в) вродлива;
г) всебічно обдарована.
6. Яку подяку отримав Бертольдо від Ізідори, виконуючи для неї
серенаду?
а) Перстень;
б) маленьку хустку;
в) червоне яблуко;
г) квітку троянди.
7. Після виконання серенади у Бертольда зникла:
а) туга; б) лиха думка;
в) надія; г) жорстокість.
8. У військовому поході солдат розважала:
а) пісня; б) музика; в) Ізідора; г) вільна думка.
9. Бусурманське господарство, куди вирушив Бертольдо з військом,
знаходилося за:
а) горами; б) океаном;
в) морем; г) лісом.
10. Залишивши рідний край, воїни відчули:
а) тугу за Батьківщиною;
б) смертельну небезпеку;
в) радість від того, що тепер матимуть можливість отримати багато грошей
за перемогу над ворогом;
г) сильними і мужніми.
"Сто тисяч" — це один з найкращих сатиричних творів І. Карпенка-Карого. Автор викриває експлуататора, його нестримний потяг до багатства. Г. Калитка, головний герой комедії, володіє степами, має декілька економій, велику кількість різних управителів, які по натурі такі ж жадібні, як і їх хазяїн. У гонитві за грішми багатій раз у раз потрапляє у смішні обставини, а згодом опиняється у катастрофічному становищі.
Автор висміює страшну скупість Калитки, якого дратує навіть те, що робітники, мовляв, тратять час на обід. Він каже: "Коли б хоч скоріше, а то жує та й жує, прямо душу з тебе вимотує: хліб з'їдає і час гаїть".
Жадоба до збагачення зробила Калитку злим та деспотичним. І це виявляється не лише у його відношенні до робітників, але і до своєї ж сім'ї. "І замолоду з синяків не виходила, бий і на старість", — каже дружина Калитки на його погрози. Багатій деградує морально. Науку він вважає дитячою забавою, вчених — голодранцями. Його улюблена тема для розмов — гроші. Викриттю духовної нікчемності Калитки служить його груба та лайлива мова: "Та нехай їм чорт...", "бодай той Бонавентура сказився..." тощо.
Це є наскрізь сатиричний образ. Автор дошкульно висміює його безмежну любов до багатства: "Легко по своїй землі ходить. Глянеш оком навколо — усе
твоє! Там череда пасеться, там орють на пар, а тут зеленіє вже пашниця і колоситься жито: і все то гроші, гроші, гроші..."
Объяснение:
звичайно можна! добро завжди перемагає зло. але перемогти за рахунок своїх сил, і тільки своїх дуже важко. Зло використовує не тільки свої сили. воно використовує сили всіх і кожного, поробащая невинних і винних. А добро, воно не змушує людину боротися і допомагати, воно лише закликає. Мало хто з людей зважитися до коли сили нерівні (у зла сил більше, Чоп у добра), і люди можуть піти до злу, думаючи що воно переможе. але до добра приходять вірні люди, готові боротися за чесність і справедливість. є окремі випадки, коли людина переможе, використовуючи засоби зла, лмшь в хлрошіх цілях. таких дуже мало, їх можна по пальцях перерахувати. але таким б лвчше її користуватися, адже може багато чого трапитися.