Тема “Мені однаково”: відтворення почуття громадянської мужності, духовної стійкості і незламності, відданості Батьківщині й народові, роздум поета над важкою долею власного рідного краю.
Ідея “Мені однаково”: віра письменника у неминучість повалення царського гніту, відродження України.
Основна думка: Т. Шевченко не байдужий до страждань українців, до їх майбутнього; осмислення своєї недолі як частки страждань уярмленого народу.
Пояснення:
Художні засоби «Мені однаково, чи буду…»
Епітети – люди злії, лукавії, славній Україні, окраденую (Україну),
метафора – злії люди Україну присплять,
оксиморон – Малого сліду не покину // На нашій славній Україні, На нашій — не своїй землі
Істинність твердження " Люди більше вірять очам, ніж вухам" може бути як доведена, так і спростована. Позиція залежатиме від того, на який об'єкт спрямована наша увага.
З одного боку, народна мудрість не підлягає сумніву. Можна скільки завгодно розповідати про красу природи, жах війни, потворність руйнування, доки людина не побачить цих явищ на власні очі, вона не зможе отримати повного уявлення про них. Саме тому прислів'я й констатує: "Краще один раз побачити, ніж сто разів почути." У цьому ми можемо переконатися на прикладі вчинку Возного з драми І.Котляревського "Наталка Полтавка". Знаючи про почуття своєї обраниці до Петра, Тетерваковський все ж наполягає на шлюбі з дівчиною й навіть погрожує, коли вона відмовляє йому. Однак, побачивши закохану пару та оцінивши почуття молодих людей, Возний робить благородний жест і відпускає дівчину.
З іншого боку, існують явища, які неможливо сприйняти зором. До таких відноситься музика, наприклад, чи мова. Сила їх упливу саме в звучанні. Адже Мавка із драми-феєрії Лесі Українки "Лісова пісня" закохується спочатку в мелодію сопілки, а вже потім у самого Лукаша. Звукова картина не менш переконлива й упливова, ніж зображення. З історії відомо, що артилерійські установки, любовно названі в народі "катюшами", в роки Другої світової війни наводили жах на фашистську армію й сіяли паніку серед гітлерівців саме своїм громовим звуком.
Отже, як очі, так і вуха дають нам змогу уявити й оцінити картину світу. Обираючи між тим, показати щось чи дати прослухати, обов'язково враховуйте, що буде переконливішим у кожному конкретному випадку.
Відповідь:
Тема “Мені однаково”: відтворення почуття громадянської мужності, духовної стійкості і незламності, відданості Батьківщині й народові, роздум поета над важкою долею власного рідного краю.
Ідея “Мені однаково”: віра письменника у неминучість повалення царського гніту, відродження України.
Основна думка: Т. Шевченко не байдужий до страждань українців, до їх майбутнього; осмислення своєї недолі як частки страждань уярмленого народу.
Пояснення:
Художні засоби «Мені однаково, чи буду…»
Епітети – люди злії, лукавії, славній Україні, окраденую (Україну),
метафора – злії люди Україну присплять,
оксиморон – Малого сліду не покину // На нашій славній Україні, На нашій — не своїй землі
Це все що зміг знайти
Істинність твердження " Люди більше вірять очам, ніж вухам" може бути як доведена, так і спростована. Позиція залежатиме від того, на який об'єкт спрямована наша увага.
З одного боку, народна мудрість не підлягає сумніву. Можна скільки завгодно розповідати про красу природи, жах війни, потворність руйнування, доки людина не побачить цих явищ на власні очі, вона не зможе отримати повного уявлення про них. Саме тому прислів'я й констатує: "Краще один раз побачити, ніж сто разів почути." У цьому ми можемо переконатися на прикладі вчинку Возного з драми І.Котляревського "Наталка Полтавка". Знаючи про почуття своєї обраниці до Петра, Тетерваковський все ж наполягає на шлюбі з дівчиною й навіть погрожує, коли вона відмовляє йому. Однак, побачивши закохану пару та оцінивши почуття молодих людей, Возний робить благородний жест і відпускає дівчину.
З іншого боку, існують явища, які неможливо сприйняти зором. До таких відноситься музика, наприклад, чи мова. Сила їх упливу саме в звучанні. Адже Мавка із драми-феєрії Лесі Українки "Лісова пісня" закохується спочатку в мелодію сопілки, а вже потім у самого Лукаша. Звукова картина не менш переконлива й упливова, ніж зображення. З історії відомо, що артилерійські установки, любовно названі в народі "катюшами", в роки Другої світової війни наводили жах на фашистську армію й сіяли паніку серед гітлерівців саме своїм громовим звуком.
Отже, як очі, так і вуха дають нам змогу уявити й оцінити картину світу. Обираючи між тим, показати щось чи дати прослухати, обов'язково враховуйте, що буде переконливішим у кожному конкретному випадку.
Объяснение: