Дум-коринь, -к-суфикс, и-закинчення, думк-це е основа слова. Пре-префикс, ниж-коринь,-н- суфикс, -а- закинчення, пренижн-це е основа слова. До-преф., вир-коринь, лив-суф., -а- закинч. , довирлив-основа слова. Глыб-коринь, -ин-суфикс, -а- закинчення., глыбын-основа слова. Об-префикс, раз- коринь, -н- суфикс, им-закинчення. образн-основа слова. Фарб-коринь, ам-суфикс, -ы- закинчення. , фарбам-основа слова.Хочу ещё написать по слову :думки-его можно рассмотреть и как : Д- префикс,- ум-коринь, -к- суфикс, и-закинчення. А основа слова так и есть--думк.
Я ТАК ДУМАЮ. ЭТА МОЯ ФАНТАЗИЯ. НЕ МОГУ ГАРАНТИРОВАТЬ ЧТО ЭТО ПРАВИЛЬНО
1. Сорри( почти нет цитат із твору.
Но, думаю і так нормально.
Тебе понравится)
Цей твір викликав а мене багато почуттів. Це відчуття... загадковості. Щось, що манить туди щоб подивитися. Розвідати, піти туди та більш не повертатися. Мандрувати крізь той степ з соняшниками ВІЧНО! Валятися, ворочатися, бігати, гратися. Дізнатися нове. Розумієте... відчуття чогось незвіданого. І чомусь великого - великого, красивого, нескінченного і доброго!
Може й вийде декілька але не думаю
2. Не знаю як це символічного але...
Він набуває загадковості та чогось незвіданого.
3. Це одна стежина, яка така... незвичайна. Стежина яка одна загадкова та незвідана на весь простір.
4. Це дуже мрійливий герой. Який любе все таке загадкове. Він любить природу. Багато тою стежкою ходив. Для нього це більше ніж просто стежка. У кожному, як здавалося простому слові він находить велике значення.
5. Вибач ( не знаю
6. Він розповідав це неповно. Він розповідав це так, щоб у читачів викликалось багато питань. Автор використав засоби такі, щоб читачі помріяли. Повністю занурились у той період саме в той час. Щоб в них стояла картина тої події.
7. Зануритись повністю в його (ту) подію. Викликати відчуття незвіданості, загадковості. Та просто самому помріяти, подумати. Та розвити фантазію)
ЭТО ОТВЕТИ НА ВОПРОСИ К ЭТОМУ СТИХУ!!
Я ТАК ДУМАЮ. ЭТА МОЯ ФАНТАЗИЯ. НЕ МОГУ ГАРАНТИРОВАТЬ ЧТО ЭТО ПРАВИЛЬНО
1. Сорри( почти нет цитат із твору.
Но, думаю і так нормально.
Тебе понравится)
Цей твір викликав а мене багато почуттів. Це відчуття... загадковості. Щось, що манить туди щоб подивитися. Розвідати, піти туди та більш не повертатися. Мандрувати крізь той степ з соняшниками ВІЧНО! Валятися, ворочатися, бігати, гратися. Дізнатися нове. Розумієте... відчуття чогось незвіданого. І чомусь великого - великого, красивого, нескінченного і доброго!
Може й вийде декілька але не думаю
2. Не знаю як це символічного але...
Він набуває загадковості та чогось незвіданого.
3. Це одна стежина, яка така... незвичайна. Стежина яка одна загадкова та незвідана на весь простір.
4. Це дуже мрійливий герой. Який любе все таке загадкове. Він любить природу. Багато тою стежкою ходив. Для нього це більше ніж просто стежка. У кожному, як здавалося простому слові він находить велике значення.
5. Вибач ( не знаю
6. Він розповідав це неповно. Він розповідав це так, щоб у читачів викликалось багато питань. Автор використав засоби такі, щоб читачі помріяли. Повністю занурились у той період саме в той час. Щоб в них стояла картина тої події.
7. Зануритись повністю в його (ту) подію. Викликати відчуття незвіданості, загадковості. Та просто самому помріяти, подумати. Та розвити фантазію)
Будь ласка)❤️