Визначити філософські проблеми, порушені авторкою у драмі-феєрії "Лісова пісня". З поданих вибрати дванадцять правильних,підкресливши їх, або виділивши будь-яким іншим :
1. Сила кохання.
2.До багатих бідним.
3.Сенс життя.
4.Реалізація творчих можливостей особистості, митця.
5.Свобода й неволя.
6. Духовне багатство українського народу, оспіване в народних думах.
7. Взаємини людини з природою.
8. Краса людських взаємин.
9. Дотримання давніх звичаїв , традицій ,обрядів при святкуванні приходу весни.
10. Прагнення збагатитися будь-яким чином.
11.Добро і зло.
12 Гідність і безчестя.
13.Зрадництва інтересів народу, держави.
14.Краса в людському житті, невмирущість духовної краси.
15.Вірність і зрада.
16. Прагнення родини зробити ліс кращим.
17. Треба вірити в міфологічні істоти й жити в гармонії з ними.
18.Залежність людини від державного устрою.
19.Вічність життя.
20. Прагнення щастя.
Гроші... Для когось вони відіграють важливу роль, хтось має скромні грошові потреби, але, звичайно, без грошей обійтись неможливо.
Любов до грошей — ось що об'єднує персонажів п'єси Карпенка-Карого "Сто тисяч". Герасим Калитка, сільський багатій, прагне на всьому заробити і наскладати якомога більше грошенят. Він жорстоко експлуатує наймитів, шкодує для них шматка хліба і поступово втрачає ознаки нормальної людини.
Мріє про гроші і кум Герасима Савка. Він гадає, що "без душі, мабуть, легше, як без грошей", тому навіть готовий продати душу чорту, аби розбагатіти. Куми стають компаньйонами у придбанні фальшивих грошей, бо Калитка сам боїться йти на махінації. Зв'язавшись із кумом, Калитка бачить страшні сни: "Снилось, що кум гроші однімав". А коли компаньйонам приходить час ділити гроші, в руках у Савки з'являється ніж, бо Герасим намагається обдурити його.
Прагне до збагачення і копач Бонавентура. Цілими днями він тільки й займається тим, що копає землю, сподіваючись знайти скарб. Невідомий теж прагне отримати якомога більше грошей, хитро обдурюючи зажерливих багатіїв. Калитці подобається пропозиція Невідомого щодо придбання фальшивих грошей, він робить висновок: "Єврей — то діло, а Копач — морока!" Хитрий селянин намагається надурити єврея, але шахрай виявився хитрішим, підсунувши Калитці чистий папір.
Карпенко-Карий у своїй комедії яскраво показав нам, наскільки згубним для людей може бути вплив грошей. Він висміяв і засудив пороки суспільного життя й хиби в характерах людей, які полюбляють тільки гроші й заради них готові піти на будь-який злочин.
Микола Гоголь — геніальний російський письменник, але витоки його творчості — в українській культурі. Українець за походженням, він із дитинства добре знав українські казки, пісні, бувальщини. Саме вони насичували його уяву, що створила прекрасні "Вечори на хуторі поблизу Диканьки", "Миргород".
Гоголь створює не просто народні характери, а саме образ України, своєрідний материк на карті всесвіту, де центром ,є Диканька. Він відкриває цей материк для усього людства. Як справжній дослідник, знайомить читача з мовою, якою говорять "поблизу Диканьки", навіть подає словничок найбільш уживаних слів. Описує природу, розповідає про людей, їхні звичаї, вірування, їхні радощі і скорботи. І все це пройняте такою великою любов'ю, таким захопленням, таким замилуванням, що неможливо лишитися байдужим: "...Полдень блещет в тишине и зное, и голубой неизмеримый океан, сладостраст шм куполом нагнувшийся над землею, кажется, заснул, весь потонувши в неге, обнимая и сжимая прекрасную в воздушных объятьях своих" ("Сорочинський ярмарок").
Неможливо лишитися байдужим і до людей, про яких розповідає автор. Коваль Вакула з повісті "Ніч перед Різдвом" щиро і віддано кохає красуню Оксану і ладен на все заради неї, навіть дістати черевички, що носить цариця. І горда красуня розуміє, що немає кращого хлопця, ніж Вакула, і не треба їй вже царициних черевичків.
Гоголь ніби збирає голоси своїх героїв і говорить разом із ними мовою., що схожа на пісню. І разом зі своїми героями він створює чудову книгу, сповнену любові до людей, живих почуттів, яскравого світла і страшної темряви.